Війна суттєво вплинула на здоров’я українців, спричинивши зростання кількості серцево-судинних захворювань серед молодших вікових груп. Через постійний стрес, тривогу та емоційне виснаження в українців частіше розвиваються гіпертонія, аритмія та навіть інфаркти у віці, коли раніше ці діагнози зустрічалися вкрай рідко.
Про це в інтерв’ю виданню «Новое время» розповіла кардіологиня Ольга Срібна, зазначивши, що нині в Україні спостерігається помітне зростання поширеності серцево-судинних недуг.
«Ми бачимо виразні порушення ритму серця у 20-, 30- і 40-річних пацієнтів. Такі зміни можуть призводити до раптової серцевої смерті. Крім того, у людей 20–30 років усе частіше фіксуються порушення провідності серця», — наголосила лікарка.
Попри те, що війна ускладнила збір медичної статистики, орієнтовні показники смертності від серцево-судинних захворювань залишаються на рівні 67% — це дані ще за 2021 рік, які досі використовують фахівці через відсутність оновлених цифр.
Стрес і тривога як фактори ризику
Підвищена тривожність і хронічне емоційне напруження провокують підвищення артеріального тиску, прискорення пульсу та інші реакції організму, що підвищують ризик розвитку інфарктів та інсультів. За словами Ольги Срібної, багато українців стикаються з посттравматичним стресовим синдромом або тривожно-депресивними розладами, але часто ігнорують потребу в лікуванні.
«Коли тривожність переходить у клінічний стан, лікар призначає антидепресанти чи протитривожні засоби. Але через ментальні бар’єри пацієнти часто відмовляються від таких препаратів. Це велика помилка, адже такі розлади можуть дестабілізувати перебіг кардіоваскулярних, онкологічних, ендокринних захворювань», — пояснила медикиня.
Як помітити небезпечні симптоми
Багато серцево-судинних захворювань протікають безсимптомно. Наприклад, кожен другий українець із гіпертонією не підозрює про підвищений тиск, поки не розвинуться ускладнення. Саме тому фахівці радять регулярно перевіряти артеріальний тиск і робити ЕКГ навіть без явних скарг.
За словами кардіологині, частіше виявляти серцеві порушення допомагають військово-лікарські комісії (ВЛК). «Під час обстежень у чоловіків, які проходять ВЛК, виявляють аритмії або проблеми з провідністю серця. Це позитивний аспект, адже 18–20-річний хлопець навряд чи самостійно прийшов би на кардіограму без причини», — уточнила вона.
Проблеми лікування на прифронтових територіях
На прифронтових і прифронтових територіях ситуація ще складніша. Через зруйновану інфраструктуру та обмеженість ресурсів пацієнти із серцевими патологіями не завжди мають доступ до лікарів і необхідних медикаментів. Особливо страждають люди з хронічними вадами серця, які потребують постійного контролю стану й регулярного прийому препаратів.
«У таких умовах серцево-судинні хвороби зустрічаються найчастіше, тому пацієнтам потрібна спеціалізована допомога, якої, на жаль, бракує», — підсумувала Ольга Срібна.
