Сонце нагадало про свою руйнівну силу серією потужних викидів, які змусили земні магнітні служби перейти в режим підвищеної готовності. Після критичного піка 19 січня, коли планету накрила найсильніша радіаційна буря за останні 20 років, фахівці фіксують поступове затишшя, хоча загроза нових збурень залишається актуальною.
Подія, що відбулася на початку тижня, зафіксована як радіаційна буря рівня S4. Це “сильний” показник, якого науковці не спостерігали з жовтня 2003 року. Механізм явища вражає: під час викидів частинки розганяються майже до швидкості світла. Досягаючи Землі за лічені хвилини, вони атакують верхні шари атмосфери, зосереджуючись у полярних районах. Для звичайних мешканців міст небезпеки немає – нас надійно захищає магнітний купол планети. Проте на технологічному рівні ризики критичні:
- Висока ймовірність збоїв у роботі супутникової електроніки.
- Загроза втрати даних під час передачі сигналів.
- Радіаційна небезпека для екіпажів космічних місій.
- Ризики під час авіаперельотів безпосередньо над полюсами.
Геомагнітні наслідки та нові спалахи на горизонті
Важливо розрізняти радіаційні шторми від геомагнітних бур. Останні спричиняють коливання магнітного поля, даруючи нам полярні сяйва, але водночас провокуючи перебої у зв’язку. Протягом останньої доби планета перебувала під впливом корональної маси, що призвело до бурі рівня G3, яка вночі короткочасно посилилася до G4.
“Зараз геомагнітна ситуація стабілізується, проте залишкові явища зберігатимуться 22 та 23 січня. Можливі повторні сплески активності до рівня G3”, – прогнозують дослідники.
Поки світ спостерігає за згасанням попереднього шторму, на Сонці зафіксували чергову активність – два нові спалахи середнього класу M. Наразі вчені аналізують траєкторію цих викидів. Чи стануть вони причиною нового витка магнітних збурень, чи пройдуть повз Землю – покажуть результати моделювання найближчим часом.