Несподівана алергічна реакція на пилок лілій мало не коштувала життя канадській медсестрі Джулії Еванс. Вона пережила клінічну смерть, втрату пульсу, зустріч із покійною матір’ю та повернення до життя. Своєю історією вона поділилася, приголомшивши Мережу відвертими спогадами про те, що бачила та відчувала по той бік реальності.
Алергія, яка зупинила серце
Усе сталося у 2018 році. Джулія, перебуваючи поруч із букетом лілій, випадково вдихнула пилок. Реакція була миттєвою – вона почала задихатися, а шкіра швидко посиніла. Колеги негайно спробували врятувати її, ввівши ін’єкцію адреналіну, але, за її словами, щось пішло не так.
«Ми подивилися одне одному у вічі, й зрозуміли, що ввели не той препарат», – згадує жінка.
Попри це, організм Джулії вибухнув потужною енергією – вона описує це як стан, схожий на трансформацію в коміксового супергероя.
«Я відчула себе як Халк. Адреналін буквально наповнив мене. Я знову змогла дихати. Пам’ятаю, як відштовхувала усе навколо себе», – розповіла вона.
Та цей сплеск тривав недовго. Серце Джулії зупинилося. Вона пережила безпульсову тахікардію – стан, коли серце перестає качати кров. Медики почали реанімаційні дії, але її тіло вже набуло відтінку, який свідчив про клінічну смерть.
«Мама тут, не плач»
У момент, коли її серце не билося, Джулія опинилася в іншій реальності. Вона чула голоси, і серед них – знайомий, найдорожчий. Це була її мама, яка померла ще в 1983 році.
«Я чула її голос так чітко, ніби вона стояла поруч: „Все добре, люба. Мама тут, не плач“», – пригадує медсестра.
Потім пролунала фраза лікарів: «Ми знову її втратили». І саме в цей момент, за словами Джулії, вона відчула щось невимовне.
«Я відчула все. Стільки любові… Немає слова, яке може це описати. Це було як дім. Там були всі, хто пішов із життя до мене», – ділиться вона.
Повернення з того світу
Після хвилі спокою та світла Джулія несподівано «повернулась» у своє тіло. Перше, що вона побачила, – численні дроти, датчики та оголене тіло. Її вразило навіть те, що медики розрізали її улюблений синій бюстгальтер.
«Я одразу подумала: „Хто розрізав мій улюблений синій бюстгальтер?“», – з усмішкою пригадує вона.
За її словами, одна з медсестер на ім’я Шеріл у той момент на мить нагадала їй образ покійної матері. Цей збіг імен ще більше підсилив містичність пережитого досвіду.
Коли лікарі вигукнули: «Вона повернулась!», Джулія вже чітко усвідомлювала, що щойно пережила. І її перша думка була геть не трагічна:
«Гадаю, сьогодні я візьму вихідний», – сказала вона.
Сьогодні Джулія ділиться своєю історією, аби показати, наскільки непередбачуваним може бути життя і що за межами клінічної смерті іноді відкривається щось значно глибше, ніж темрява.