Київ розраховує отримати від Європейського Союзу масштабний фінансовий ресурс, сформований на основі заморожених російських активів. Йдеться не просто про позику, а про елемент довгострокової безпеки держави.
Президент Володимир Зеленський прямо пов’язує цей механізм із гарантіями для України – як у сценарії миру, так і в умовах продовження війни.
Як планують використати фінансовий ресурс
Обсяг потенційного фінансування оцінюється у межах 150 – 200 мільярдів доларів, а загальна сума може сягнути 210 мільярдів. Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.
За його словами, форма надходження коштів менш принципова, ніж сам факт доступу до них. Для України це критично.
“Це фінансова гарантія безпеки для України. Це частина наших гарантій, як п’ята стаття НАТО, як зброя”, – наголосив Володимир Зеленський.
У Києві розглядають два базові сценарії використання ресурсу.
- План А – у разі завершення війни кошти спрямовують на відбудову країни та підтримку макрофінансової стабільності.
- План Б – якщо російська агресія триватиме, Україна розраховує щонайменше на 40 – 45 мільярдів євро допомоги щороку для оборони, армії, ППО та закупівлі зброї.
Президент підкреслив, що навіть за мирного сценарію такі суми матимуть вирішальне значення для економіки.
“Уявіть собі, якщо немає війни, то 45 мільярдів на рік – це дуже серйозне вливання в макрофінансову стабільність України, в наше відновлення і в критичну інфраструктуру, але вже не як підтримку, а як відбудову”, – пояснив він.
Зеленський визнав, що альтернативи використанню російських активів існують, однак вони складніші. Переговори щодо цього Україна веде з Європейським Союзом, зокрема з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Без такого ресурсу країна ризикує зіткнутися з відчутним бюджетним дефіцитом.
Водночас у жовтні у Брюсселі європейські лідери вже погодили політичне рішення щодо покриття фінансових потреб України у 2026 – 2027 роках. Однак кредит під заставу заморожених активів Росії тоді не підтримали через позицію Бельгії.
Яку модель підтримки пропонує Євросоюз
У Брюсселі наголошують: фінансова допомога Україні залишається пріоритетом. Європейська комісія готова взяти на себе значну частину зобов’язань.
За словами Урсули фон дер Ляєн, ЄС пропонує покрити близько двох третин потреб Києва у найближчі два роки – це приблизно 90 мільярдів євро.
“Ми віддані відбудові та майбутньому процвітанню України. Європа залишатиметься її найсильнішим і найнадійнішим партнером”, – заявила вона.
Очікується, що обговорення цього питання на засіданні Європейської ради матиме вирішальне значення. Саме там країни-члени спробують узгодити спільний підхід.
Під час засідання 17 – 18 грудня держави ЄС зосередяться на темі так званого “репараційного кредиту”. Більшість країн підтримують ідею, однак проти виступають Бельгія, а також Угорщина й Словаччина. Італія, Мальта та Болгарія, своєю чергою, закликають шукати альтернативні рішення.
Які альтернативи лежать на столі
У Євросоюзі паралельно обговорюють кілька сценаріїв фінансування України.
- Кредит на основі заморожених російських активів як ключовий і пріоритетний варіант.
- Система європейських позик, за якою країни-члени протягом двох років залучатимуть кошти для підтримки Києва.
- Двосторонні кредити або допомога від окремих держав ЄС як додатковий, але не основний механізм.
Окремо розглядається ідея “транзитного кредиту”. Він має фінансуватися за рахунок запозичень самого ЄС і покликаний забезпечити Україну ресурсом на початку 2026 року.
За задумом, такий крок дозволить виграти час для остаточного узгодження повноцінного “репараційного кредиту” з використанням російських активів у форматі, який влаштує всі сторони.
Для України ж ключове завдання залишається незмінним – мати передбачуваний і стабільний фінансовий тил, незалежно від того, як розгортатиметься війна.