Мир в Україні сьогодні видається ще менш досяжним, ніж у січні, коли Дональд Трамп став президентом США. Його гучні заяви та обіцянки щодо припинення війни з часом перетворились на порожні слова. Про це йдеться у великій аналітичній статті Washington Post.
У матеріалі зазначено, що Трамп міг би врятувати свою мирну ініціативу, реалізувавши санкційні загрози, якими раніше лякав Володимира Путіна. Але замість реальних дій – дипломатичні фальстарти, поступки та незрозумілі сигнали.
“Трагічно, що, якщо він цього не зробить, його найважливіша зовнішньополітична ініціатива, ймовірно, провалиться”, – вказує WP.
Провальна спроба “передати м’яч” Москві
Після телефонної розмови з Путіним Трамп намагався видати ситуацію за дипломатичну перемогу, передавши ініціативу мирних переговорів Росії та Україні. У статті це порівнюють із намаганням примусити Давида і Голіафа до дружби — наївно і небезпечно.
Автори підкреслюють, що у провалі переговорів не винен його попередник Джо Байден, як намагається подати сам Трамп, а саме він – через хаотичну дипломатію та непослідовність.
Команда без керівника і стратегія без курсу
У Білому домі, за даними видання, панує плутанина. Спецпосланець Віткофф займається Росією, Келлог відповідає за Україну, держсекретар Рубіо веде діалог із Європою, а віцепрезидент Венс критикує всіх. Але жоден не має чітких повноважень і розуміння загальної стратегії. Рішення змінюються за настроєм президента.
Путіну – поступки, Україні – тиск
За перші три тижні на посаді Трамп уже зробив низку поступок Кремлю: припинив дипломатичну ізоляцію Путіна та дозволив міністру оборони озвучити тези про неможливість вступу України в НАТО і “потребу поступок” щодо територій.
12 лютого, як зазначає WP, міністр фінансів США вимагав від Володимира Зеленського погодити угоду про спільний контроль над українськими надрами. Після відмови – тиск, істерика в Білому домі та призупинення військової допомоги. Це остаточно підірвало довіру України, але водночас посилило підтримку Києва з боку європейських партнерів.
Марні спроби припинення вогню
Першим кроком було запропоновано 30-денне припинення вогню, однак Путін під час розмови з Трампом 18 березня відмовився зупиняти наземні операції. Замість продовження тиску, США змінили тактику на нову – перелік умов для потенційного врегулювання. Але й це не принесло результатів.
11 квітня Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де почав складати черговий список, однак під час другої зустрічі 25 квітня Путін знову дав зрозуміти – жодних поступок, обстріли Києва тривали.
Після короткої зустрічі із Зеленським у Ватикані Трамп спробував змінити тон, але вже було пізно – переговорна ініціатива зазнала повного краху. Поїздку до Москви скасували, бо стало очевидно – Кремль ігнорує пропозиції США.
Повернення до особистої дипломатії
Останнім кроком стала спроба Трампа домовитися про зустріч із Путіним у Туреччині. Але російський президент не відповів на цей сигнал, і Білий дім знову відступив.
“Сумна правда в тому, що мир в Україні сьогодні, ймовірно, більш далекий, ніж у січні”, – резюмує Washington Post.