Москва розглядає сценарій локальної агресії проти однієї з країн Альянсу, щоб перевірити дієвість механізму колективної оборони. Колишній очільник фінської військової розвідки Пекка Товері попереджає: головна мета Росії полягає не у масштабній війні, а у “зламі” 5-ї статті Статуту НАТО.
Наразі Російська Федерація не має ресурсів для повноцінного фронтального наступу на блок, проте вона активно перебудовує державу під потреби затяжного конфлікту. Економічна модель країни фактично перетворилася на військовий механізм – цивільні галузі занепадають, поступаючись пріоритетним оборонним замовленням.
Ресурси та реальні втрати окупантів
Попри мілітаризацію, Москва стикається з критичною проблемою відтворення резервів. Спроби сформувати нові стратегічні сили для майбутнього зіткнення з НАТО гальмуються через колосальні втрати на поточному фронті.
- Щомісяця російська армія втрачає близько 20 – 25 тисяч військових загиблими.
- Такі темпи ліквідації живої сили, підтверджені генсеком НАТО Марком Рютте, не дозволяють ворогу накопичувати потужний наступальний кулак.
Ексрозвідник наголошує, що керівники розвідок країн Альянсу мають спільну позицію: загроза є цілком реальною в короткостроковій перспективі. Кремль може вдатися до обмеженої операції на території однієї з держав – членів союзу.
«Саме до такого розвитку подій вони, ймовірно, готуються. Це цілком реалістичний сценарій у найближчій перспективі», – зауважив Пекка Товері.
Тактика Москви виглядає як небезпечний політичний шантаж. Розрахунок простий: після швидкого захоплення невеликої ділянки території НАТО, РФ використає ядерні погрози, щоб паралізувати волю Альянсу до відповіді. Росія прагне побачити, чи наважиться Захід ризикувати глобальною війною заради захисту інтересів одного зі своїх союзників.