Міністерство освіти і науки України планує спростити вступ на низку технічних і робітничих спеціальностей, що мають стратегічне значення для економіки країни. Йдеться насамперед про професії, пов’язані з оборонно-промисловим комплексом, машинобудуванням і переробною промисловістю.
Про це повідомив заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, передає Espreso. За його словами, держава має заохочувати абітурієнтів обирати саме ті напрями, які зараз визначають розвиток економіки та виробництва.
«Ми підштовхуватимемо людей до вступу на ті професії, які зараз важливі для ОПК, переробної промисловості та машинобудування», — наголосив він.
Посадовець нагадав, що протягом останніх двох років МОН активно інвестує в оновлення матеріально-технічної бази закладів професійної освіти, особливо тих, що готують кадри для промислових підприємств.
Професії, на які є попит
У переліку найбільш затребуваних спеціальностей, для яких створюються сучасні навчальні програми та закуповується обладнання, названо такі професії:
- верстатник;
- оператор верстатів із програмним керуванням;
- зварювальник;
- токар.
Завгородній зазначив, що якщо раніше найпопулярнішою професією серед вступників був кухар, то нині ситуація на ринку праці змінюється. У регіонах з розвиненим аграрним сектором, наприклад у Вінницькій області, все більш затребуваними стають слюсарі сільськогосподарської техніки та трактористи.
Як відбуватиметься вступ
Процедура вступу на такі спеціальності значно простіша, ніж на гуманітарні чи класичні університетські програми. За словами представника МОН, для вступу до професійно-технічних навчальних закладів зазвичай не потрібно складати НМТ або інші іспити.
«Ми не вимагаємо НМТ чи інших іспитів. Часто, якщо є конкурс, то це лише співбесіда у самому закладі», — пояснив Завгородній.
Студенти таких програм опановують прикладні дисципліни — матеріалознавство, фізику, креслення — у тісному зв’язку з конкретною професією. Міністерство планує, що з 2027 року для кожного з напрямів буде створено окремі сучасні підручники, адаптовані до потреб виробництва.
