Незадовільний стан дорожнього покриття в Україні залишається однією з головних причин пошкодження транспортних засобів, від чого щодня страждають десятки автомобілістів. Глибока вибоїна або відкритий каналізаційний люк можуть миттєво вивести з ладу колеса чи підвіску, змушуючи власників витрачати величезні суми на відновлення. Проте такі збитки не обов’язково мають лягати на плечі водія – закон передбачає механізм компенсації.
Тетяна Даниленко, яка очолює Адвокатське бюро та комітет Асоціації адвокатів України з цивільного права, надала детальні роз’яснення щодо того, як притягнути дорожників до відповідальності. За її словами, за грамотного юридичного підходу шанси отримати кошти на ремонт від експлуатаційної організації є досить високими. Головне – чітко дотримуватися встановленої процедури з моменту інциденту.
Ключові факти про юридичний статус події
- Будь-яке пошкодження машини через дефекти дорожнього полотна офіційно вважається дорожньо-транспортною пригодою.
- Обов’язковою умовою є виклик патрульних для документування стану дороги та пошкоджень автомобіля.
- Поліція має скласти адмінпротокол на керівника відповідного дорожнього управління за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
- Професійна оцінка збитків проводиться експертом лише після того, як суд підтвердить вину дорожньої служби.
- Отримати гроші можна або через добровільну виплату за претензією, або за рішенням суду.
Первинна фіксація та алгоритм дій на місці пригоди
Важливо пам’ятати, що оскільки виїзд у яму кваліфікується як ДТП, водій не має права залишати місце події чи переміщувати транспортний засіб. Будь-які зміни в розташуванні авто можуть бути трактовані як порушення правил, що ускладнить процес доведення вини дорожників. Першим кроком має бути забезпечення безпеки руху та виклик правоохоронців.
Для формування надійної доказової бази водієві необхідно виконати таку послідовність дій:
- Викликати екіпаж патрульної поліції та негайно встановити знак аварійної зупинки перед небезпечною ділянкою.
- Проконтролювати складання схеми огляду місця події, де патрульні мають позначити всі обставини, що спричинили аварію. Поліція зобов’язана провести заміри вибоїни, зробити фотофіксацію та оформити акт обстеження ділянки.
- Переконатися, що у протоколі відображені несприятливі дорожні умови, якщо саме стан покриття став прямою причиною інциденту.
- Самостійно зібрати докази: зняти відео та фото місця ДТП, записати дані свідків та простежити, щоб їхні пояснення були додані до матеріалів справи.
- Домогтися складання протоколу на посадову особу, відповідальну за цю ділянку дороги, для подальшої передачі справи до суду.
Юрист зауважує – якщо патрульні відмовляються оформлювати протокол за статтею 140 КУпАП, необхідно зафіксувати цю відмову повторним дзвінком на “102”. Це дасть можливість у майбутньому офіційно оскаржити бездіяльність поліцейських у судовому порядку.
Визначення розміру шкоди та досудовий етап
Коли суд винесе остаточну постанову про визнання представника дорожньої служби винним, водій може переходити до наступного етапу. Необхідно залучити сертифікованого оцінювача, який проведе технічний огляд машини та надасть офіційний звіт із зазначенням точної суми завданих збитків.
Наступним кроком є спроба мирного розв’язання конфлікту через надсилання письмової пропозиції про добровільне відшкодування. До звернення на адресу дорожньої організації слід додати копію рішення суду, що набрало чинності, та оригінал експертного висновку про вартість ремонту.
Судовий шлях стягнення компенсації
У випадках, коли експлуатаційна компанія ігнорує законну претензію або надсилає офіційну відмову у виплаті, власнику залишається лише звернення до суду. Позовна заява подається безпосередньо проти організації, на балансі якої перебуває проблемна ділянка автошляху.
Крім прямої вартості запчастин та робіт, у суді можна вимагати компенсації всіх супутніх витрат, пов’язаних із цією подією. Йдеться про оплату послуг евакуатора, проведення незалежної експертизи, роботу адвоката та підготовку позовної заяви, за умови наявності всіх фіскальних чеків.
Для подібних справ діє стандартний термін позовної давності – він становить три роки з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Цього часу цілком достатньо для того, щоб водій зміг пройти всі стадії процесу та домогтися справедливого відшкодування витрат на ремонт.