Угорський уряд передав Північноатлантичному альянсу офіційний звіт щодо гучного шпигунського інциденту з Україною. Документ містить позицію Будапешта про дії українських спецслужб, обмін висиланнями дипломатів та спробу виправдати поведінку військової розвідки Угорщини.
Про це повідомляє розслідувальний проєкт VSquare із посиланням на поінформовані джерела в угорському секторі безпеки.
Угорщина скаржиться на «публічність» України
За словами одного зі співрозмовників, Будапешт у звіті для НАТО заявив, що саме Київ порушив дипломатичний протокол, оприлюднивши інформацію про затримання двох агентів угорської військової розвідки. Угорська сторона вважає, що подібні ситуації мають вирішуватись у непублічній площині, щоб не завдавати шкоди двостороннім відносинам та не компрометувати дипломатичні процеси.
Як затримували угорських агентів
Шпигунський конфлікт спалахнув у травні, коли СБУ затримала двох представників військової розвідки Угорщини KNBSZ. Вони діяли на заході України та, за даними Києва, збирали секретні відомості про українську ППО, військову інфраструктуру, а також вивчали суспільні настрої щодо можливого перебування сил НАТО або Угорщини на українській території.
Президент Володимир Зеленський у коментарі виданню Válasz Online наголосив, що не звинувачує уряд Угорщини напряму, але вказав на можливу роботу KNBSZ в інтересах третіх сторін. Представники Альянсу також заперечили свою причетність до операції, що лише додало підозр навколо місії угорських агентів.
Будапешт пояснює відповідні дії «змушеною реакцією»
У звіті для НАТО Угорщина підкреслила, що її відповідь у вигляді висилання українських дипломатів і затримання цивільних осіб була вимушеною. За інформацією джерел, таке рішення було політичним: накази надійшли безпосередньо з урядових кабінетів, а не стали ініціативою спецслужб.
«Це була не суто розвідоперація, а політично вмотивована відповідь на публічне викриття з боку України», — йдеться у матеріалі VSquare.
Роль KNBSZ і підозри щодо її діяльності
Угорський уряд, передаючи пояснення НАТО, запропонував усі запити щодо скандалу адресувати військовій розвідці KNBSZ, не втягуючи в це цивільні служби. При цьому навіть у самому уряді Угорщини не всі мають повну інформацію про діяльність KNBSZ в Україні.
Журналісти звертають увагу на загадкову закритість агентства: немає чітких пояснень, чому саме воно здійснювало операцію в Україні та хто санкціонував її проведення. У цьому контексті згадуються й серйозні чистки в агентстві, проведені минулого року. Тоді новий міністр оборони Кріштоф Салаї-Бобровницький — колишній партнер російського оборонного бізнесу — звільнив понад 50 досвідчених офіцерів, зокрема прозахідного керівника розвідки.
Такі події змушують експертів припускати, що KNBSZ або діє некомпетентно, або виконує завдання, які виходять за рамки звичайної оборонної логіки. Особливе занепокоєння викликає можливий зв’язок з Росією, з огляду на минуле нового керівництва міністерства оборони.
Скандал довкола шпигунства не згасає, а політична атмосфера між Києвом і Будапештом дедалі більше нагадує гібридне протистояння із розвідувальною складовою.
