Нова ініціатива американського Сенату щодо жорстких економічних санкцій проти Росії наштовхнулася на політичну невизначеність після неоднозначних заяв президента Дональда Трампа. Його стриманість у питаннях санкцій поставила законодавців у складну ситуацію і зупинила просування законопроєкту, який мав би стати наймасштабнішим пакетом економічного тиску на Кремль із початку повномасштабної війни.
Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на інсайдерів у Сенаті та Білому домі.
Законопроєкт з рекордною підтримкою призупинено
Документ, розроблений за участю понад 80 сенаторів з обох партій, передбачає введення максимальних мит на російські енергоресурси та інші товари, що потенційно може позбавити Росію до 60 мільярдів доларів щороку. Однак, попри небувалу підтримку, розгляд проєкту відклали через позицію президента.
Трамп, який публічно заявив, що ще не знайомився з законопроєктом і ухвалить рішення у «правильний момент», дав зрозуміти, що готовий діяти не за конгресом, а виключно у власному ритмі. Його коментарі змусили сенатора-республіканця Ліндсі Грема — одного з ініціаторів законопроєкту — знизити активність. У соцмережах Грем зазначив, що «координувався з Білим домом з першого дня», не коментуючи подальші плани щодо голосування.
Розчарування Трампа і політичні ризики
Білий дім підтвердив, що остаточне рішення залишається за президентом. За даними з адміністрації, Трамп розчарований тим, що не вдається досягти обіцяного миру між Україною та Росією, тож наразі не демонструє готовності схвалити санкційний тиск на Москву.
Затягування із санкціями відбувається на тлі посилення тиску з боку європейських союзників. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц особисто закликав Трампа до активніших дій, але визнав, що переговори просуваються мляво, а бойові дії лише наростають.
Нові удари, нові виклики
Попри високі очікування, атака українських безпілотників по російських об’єктах 1 червня, яка засвідчила технічний прогрес ЗСУ, викликала зворотний ефект. За словами джерел у США, вона лише зміцнила рішучість Володимира Путіна продовжувати війну.
Вже за кілька днів Росія відповіла потужною атакою на Харків: 7 червня щонайменше троє людей загинули, 21 — отримав поранення після масованого ракетного обстрілу та ударів дронів.
Санкції проти Росії чи ризик для союзників?
Запропоновані санкції передбачають тарифи до 500% на російську нафту, газ і стратегічні товари. Це може торкнутися великих імпортерів — таких як Китай та Індія — й спричинити стрибок світових цін на енергоносії. Проте експерти наголошують, що економічний тиск — це ключ до припинення агресії.
Варто зазначити, що у разі зриву перемир’я чи продовження наступальних дій, санкції мають активуватися автоматично без додаткового голосування. Головний радник президента України Андрій Єрмак під час нещодавнього візиту до США висловив сподівання на швидке запровадження обмежень, при цьому жодних сигналів про санкції проти України не надходило.
Невизначеність як політика
Трамп не відкидає нових санкцій, але дав зрозуміти, що розглядає й можливість обмежень проти Києва. «Вони чекають мого рішення. І я, можливо, скоро визначусь. Закон дуже жорсткий», — сказав президент.
На слуханнях у Сенаті держсекретар Марко Рубіо повідомив, що Трамп вважає загрозу санкцій важелем впливу на Кремль. Але водночас визнає — це може зірвати будь-які переговори про мир, до яких він прагне як до частини своєї глобальної політичної ініціативи.