Якщо ціни на російську нафту залишаться на нинішньому рівні у 2026 році, уряд може зіткнутися з необхідністю перегляду бюджетного правила та зменшення державних видатків. Центральний банк РФ вже сигналізує про ризики для фінансової стабільності.
Роль Фонду національного добробуту
У Росії традиційно різницю між фактичними і базовими нафтовими доходами покривають коштом Фонду національного добробуту. Станом на 1 грудня ліквідна частина фонду становила 4,1 трлн рублів. Але навіть цих резервів може не вистачити, якщо падіння цін триватиме.
Минулого року базова ціна на нафту була встановлена на рівні 60 доларів за барель, на 2026 рік – 59 доларів, з поступовим зниженням до 55 доларів до 2030 року. Ціни на російську нафту наразі значно нижчі: у листопаді середня експортна вартість Urals складала близько 45 доларів, а у грудні опускалася ще нижче.
Прогнози і невизначеність
Російська влада сподівається, що падіння є тимчасовим, і ціни відновляться. Міністерство економічного розвитку прогнозує середню ціну Brent у 2026-2028 роках на рівні 70-72 долари за барель, а дисконт Urals знизиться з 12 доларів у 2025 році до 7 доларів у 2028-му завдяки оптимізації логістики та переорієнтації експортних потоків.
Довгостроково бюджет закладає Urals по 69 доларів з 2030 року. Однак інші прогнози більш обережні:
- Міністерство енергетики США: Brent – 55 доларів у першому кварталі та весь 2026 рік
- Goldman Sachs – 56 доларів за барель
- ING – 57 доларів
- Citi – 62 долари
- Оксфордський інститут енергетичних досліджень – 65 доларів
За цими оцінками, російська нафта коштуватиме трохи більше 50 доларів. Міжнародне енергетичне агентство закладає середню Brent 64 долари у 2026 році з поступовим підвищенням до 67 доларів у 2030-му.
Рекомендації ЦБ і думка експертів
Центробанк РФ наголошує на необхідності консервативного підходу до ціни відсікання. У лютому 2025 року в закритій доповіді він попереджав про ризик тривалого періоду низьких цін, порівнянного з 1980-1990-ми роками.
“Інакше зростає ризик вичерпання резервів і збільшення бюджетного дефіциту, що може вимагати жорсткіших заходів”, – зазначають у ЦБ.
Економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів і перший заступник голови Центробанку, підкреслює: падіння нафто- й газових доходів може виявитися стійким, і наразі незрозуміло, як Мінфін зможе компенсувати збитки.
Ризик скорочення витрат на державні програми стає реальністю, якщо ціни не відновляться. Уряду доведеться балансувати між фінансовою стабільністю та соціальними зобов’язаннями.