Попри гучні заяви Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна про «безмежну дружбу» і стратегічне партнерство, всередині російських спецслужб наростає напруження щодо справжніх намірів Пекіна. У розпорядженні журналістів опинився таємний документ ФСБ, який демонструє: китайські спецслужби розглядаються у Москві не як союзники, а як потенційні супротивники.
Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на витік секретної інформації.
«Ентента-4»: відповідь Луб’янки на китайське шпигунство
У лютому 2022 року, всього за кілька днів до повномасштабного вторгнення в Україну, ФСБ ухвалила нову контррозвідувальну стратегію під кодовою назвою «Ентента-4». Програма спрямована на протидію китайському впливу на території РФ. І хоча у політичному дискурсі Кремль наполягає на братерських відносинах з Пекіном, у стінах Луб’янки все виглядає зовсім інакше.
Згідно з документом, китайські агенти активно працюють у Москві та регіонах. Вони використовують наукові установи та промислові підприємства як прикриття для збору інформації, особливо цікавлячись технологіями, які РФ отримала під час війни в Україні. Серед пріоритетів — вивчення дронів, тактик протидії західній зброї, а також відновлення інтересу до радянських розробок, таких як екраноплани.
Зона особливого інтересу — Арктика
Особливу тривогу у ФСБ викликає діяльність Китаю в північних регіонах Росії. Пекін посилює свою присутність в Арктиці, замінюючи собою західні компанії після їхнього виходу з РФ. За даними ФСБ, китайські інженери працюють на стратегічних об’єктах Арктичного шельфу, а також проводять розвідку під виглядом наукової діяльності, користуючись геополітичною вразливістю Росії на тлі санкцій та економічної кризи.
Не менш тривожна ситуація в Центральній Азії, де китайські проєкти поступово витісняють російський вплив. Паралельно Пекін активно освоює Африку, де, за припущеннями російських розвідників, вивчається досвід ПВК «Вагнер» для формування власних парамілітарних структур.
Ідеологічна експансія та WeChat
Згідно з внутрішніми оцінками ФСБ, Китай веде не лише технічне шпигунство, а й м’яку ідеологічну експансію. Пекін популяризує в російському Далекосхідному регіоні версії історії, де частина територій РФ зображуються як «споконвічно китайські». У документі згадується китайська карта, оприлюднена у 2023 році, де російські міста названі їхніми старими китайськими назвами.
Також ФСБ здійснює моніторинг китайського месенджера WeChat, вважаючи його потенційним інструментом контролю з боку китайської розвідки над російськими користувачами.
Публічне партнерство — за кулісами недовіра
Попри усі внутрішні перестороги, у документі наголошується на необхідності вкрай обережних дій. Розвідникам заборонено публічно ідентифікувати Китай як ворожу державу, щоб не підривати стратегічне партнерство, яке активно просуває політичне керівництво країни.
Цей витік ще раз демонструє внутрішній розкол у верхівці російської влади. Як зазначає експерт з питань російських спецслужб Андрій Солдатов:
«Ви маєте політиків, які підтримують зближення з Китаєм, і силовиків, які глибоко цьому опираються».
Таким чином, між Москвою та Пекіном розгортається приховане протистояння, яке дедалі більше нагадує класичну холодну війну — лише під прикриттям гучних декларацій про «золоту еру» співпраці.
