Минуло багато років, але фінал Ліги чемпіонів 2008 року досі болить. Легендарний екс-захисник Челсі та збірної Англії Джон Террі зізнався: після драматичної поразки в Москві він опинився на межі, якої не бажав би нікому.
Той вечір став переломним. Челсі програв Манчестер Юнайтед у фіналі, а сам Террі не реалізував вирішальний пенальті. Слідом за ним помилився і Ніколя Анелька. Команда втратила трофей. А капітан – спокій.
Повернення до готелю не принесло полегшення. Навпаки.
За словами Террі, саме тоді його накрили думки, з якими він раніше ніколи не стикався. Висота, тиша і відчуття провини тиснули сильніше за будь-який стадіон.
“Якщо озиратися назад, то я шкодую, що не провів розмову з кимось у той момент. Ми повернулися в готель після гри, це був 25-й поверх у Москві. А я думав: «Чому? Чому?». Не кажу, що стрибнув би та скоїв самогубство, але в той момент проносилися різні думки. Хлопці у підсумку заспокоїли мене”, – розповів екс-капітан Челсі.
Ці слова він згадує й сьогодні. Без пафосу. Спокійно. Але з очевидною вагою прожитого.
Террі визнає, що тоді залишився сам на сам зі своїм болем. І лише згодом зрозумів, наскільки важливо було говорити, а не мовчати.
“Але тоді я сказав собі: «А що, якби?». Важко сказати напевно. Я досі прокидаюся серед ночі, думаючи про пенальті у той вечір”, – зізнався він.
Фінал у Москві давно став частиною футбольної історії. Для Джона Террі він залишився ще й особистою травмою, яка нагадує про себе навіть після завершення кар’єри.
І про ціну, яку іноді платять навіть найсильніші.