Перспектива швидкого вступу України до НАТО фактично знову відсунута в невизначене майбутнє. Паралельно в Європейському Союзі все активніше обговорюють альтернативний формат безпекової інтеграції, який міг би об’єднати Україну з ключовими європейськими партнерами поза рамками Альянсу.
На тлі затяжного процесу євроінтеграції та політичних суперечок щодо розширення, у Брюсселі з’являються ідеї створення окремого Європейського оборонного союзу. Його концепція передбачає спільну інтеграцію оборонних можливостей України, країн ЄС, а також партнерів на кшталт Великої Британії та Норвегії.
Саме такий підхід озвучив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, наголосивши, що класичні механізми інтеграції не дають швидких гарантій безпеки.
«Членство в НАТО для України наразі недоступне. Повноцінне членство в Європейському Союзі — це складний процес, який не може гарантувати швидку інтеграцію оборонних можливостей. Саме тому найефективнішим інструментом може бути пошук нового формату, який би зосереджувався саме на інтеграції всіх європейських оборонних можливостей. Нам потрібен Європейський оборонний союз, який дозволить інтегрувати оборонні можливості України, Великої Британії, Норвегії з оборонними можливостями країн-членів Європейського Союзу, які цього бажають»
Кубілюс підкреслив, що така модель могла б стати практичною основою гарантій безпеки для України після завершення війни. Водночас вона потенційно відкриває шлях до відновлення країни через глибшу інтеграцію в європейські структури без необхідності чекати повного членства в ЄС.
Окремо він звернув увагу на ідею поєднання двох процесів – доступу до єдиного європейського ринку та участі в оборонному союзі. На його думку, це могло б стати частиною ширшої стратегічної архітектури Європи щодо України.
Паралельно в ЄС обговорюють реформу самого процесу розширення. Серед ідей – модель, за якої нові країни можуть входити до блоку без повноцінного права голосу на початковому етапі. Повні права, включно з правом вето, пропонується надавати лише після внутрішніх реформ механізмів ухвалення рішень у самому Союзі.
Цю концепцію вже неофіційно назвали «зворотним розширенням». Вона передбачає, що країни фактично долучаються до ЄС раніше, ніж завершують усі класичні критерії вступу. Однак ідея не отримала широкої підтримки серед держав-членів. За даними Politico, більшість столиць ЄС виступили проти прискореного «авансового» вступу України, який міг би відбутися до 2027 року.
На цьому тлі окремо відзначається активізація інтересу до ЄС з боку Ісландії та Норвегії, що ще більше ускладнює політичний баланс навколо майбутнього розширення. Це підкреслює, що питання членства України залишається відкритим і залежним від багатьох паралельних процесів у Європі.
Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році після початку повномасштабної війни. Наприкінці 2023 року Євросоюз погодив старт переговорів, а формальні перемовини розпочалися у 2024-му. Водночас процес залишається складним і нерівномірним, зокрема через позицію окремих країн-членів, серед яких Угорщина неодноразово блокувала просування рішень. Європейська інтеграція в цілому традиційно займає роки і потребує одностайної підтримки всіх держав ЄС.
Додатково ситуацію ускладнюють і дискусії всередині НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що частина країн-членів блоку наразі фактично стримує просування питання вступу України до НАТО, що ще раз підкреслює відсутність швидкого консенсусу щодо її майбутнього в системі євроатлантичної безпеки.