Ініціатива Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні до кінця перших 100 днів його президентства опинилася під серйозною загрозою. Попри оголошене безумовне перемир’я, російські війська не тільки не припинили бойові дії, а й активізували атаки. Масовані ракетні удари по Сумам і Кривому Рогу призвели до десятків жертв, підриваючи довіру до будь-яких мирних ініціатив.
Колишній президент США, який прагне подати себе як миротворця, зіткнувся з реальністю, де його підхід до Кремля дедалі більше викликає скепсис. Європейські партнери висловлюють занепокоєння, а Україна залишається сам на сам з ескалацією та невизначеністю щодо американської підтримки.
Порушене перемир’я і загиблі мирні жителі
11 березня Україна погодилася на 30-денне безумовне припинення вогню. Однак Росія не лише проігнорувала домовленість, а й посилила удари. 13 квітня дві ракети влучили по Сумах, убивши 34 людини, більшість із яких перебували в церкві на Вербну неділю. За кілька днів до цього 20 людей загинуло у Кривому Розі.
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський відкрито розкритикував спроби досягнути компромісу з Кремлем, заявивши, що Росія “знущається з доброї волі” команди Трампа. Проте сам Трамп у відповідь лише назвав трагедію в Сумах “жахливою помилкою” і вкотре розкритикував Україну, звинувачуючи її у провокуванні війни.
Риторика Трампа і подвійні стандарти
Трамп продовжує демонструвати м’якість щодо Росії, одночасно займаючи жорстку позицію стосовно України. Він припинив військову допомогу Києву в березні, аргументуючи це як “удар по носі”, аби схилити Україну до перемир’я. При цьому жодного тиску на Кремль не було здійснено. Натомість США ведуть кулуарні перемовини з РФ, обговорюючи, зокрема, діяльність посольств і обмін полоненими.
Попри заяви про готовність посилити санкції проти Росії, нових обмежень так і не було запроваджено. У системі взаємних мит, запропонованій Трампом, Росію взагалі виключили зі списку країн з підвищеними тарифами, тоді як Україна потрапила до категорії з 10-відсотковим збором.
Виведення військ і зниження підтримки
США почали скорочувати свою присутність у Жешуві, що був головним хабом для постачання озброєння Україні. Ці функції тепер мають перебрати на себе європейські партнери. Новий міністр оборони США Піт Гегсет навіть не прибув особисто на засідання Контактної групи у Брюсселі, взявши участь лише дистанційно. Такі сигнали, за словами дипломатів, свідчать про зміну пріоритетів у Вашингтоні.
У Пентагоні також з’являються неофіційні питання до союзників щодо доцільності подальшої підтримки України. Водночас в оточенні Трампа визнають, що втомилися від європейських ініціатив у цій сфері.
Європейська ініціатива без США
На тлі американського відступу Британія та Франція просувають план створення “сил підтвердження”, які мають працювати на заході України. Йдеться не про участь у бойових діях, а про навчання, патрулювання повітряного простору та символічну підтримку. США не дають жодних гарантій участі в цій ініціативі, а Росія відверто виступає проти.
Неприйнятні компроміси
Спеціальний представник Трампа Стів Віткофф нібито запропонував найшвидший шлях до миру – визнання контролю Росії над чотирма українськими областями, включно з тими, які ще залишаються під контролем ЗСУ. Київ та європейські столиці відкинули цю ідею як неприйнятну.
Європа готується діяти самостійно
Колишній радник з нацбезпеки США Девід Шімер закликав європейські уряди активізувати підтримку України. Серед його пропозицій:
- збільшення обсягів поставок зброї;
- інвестиції у військово-промисловий комплекс України;
- використання заморожених російських активів для фінансування оборони;
- прямі переговори з Трампом про закупівлю американських систем ППО.
“Оскільки Росія налаштована продовжувати війну, а США, схоже, відходять, Україні доведеться боротися далі”, – заявив Шімер.
На тлі невизначеності з боку США, саме Європа має шанс відіграти ключову роль у стримуванні агресора і підтримці українського спротиву.