Технологічна ізоляція Росії виявилася міфом, розбитим об реальність китайських постачань. Поки Москва погрожує світові гіперзвуковою ракетою «Орєшнік», за лаштунками виробництва стоять прецизійні верстати та мікроелектроніка з КНР.
Останні удари по Львову, що за 65 кілометрів від польського кордону, продемонстрували руйнівну силу «Орєшніка» – ракети, що розвиває швидкість до 8 тисяч миль на годину та несе шість роздільних боєголовок. Проте аналіз компонентів свідчить: без зовнішньої підтримки ця зброя навряд чи б зійшла з конвеєра. На ключовому оборонному заводі у Воткінську, де також виготовляють «Іскандери» та «Тополі-М», українська розвідка виявила сучасні китайські верстати з ЧПК. Це обладнання є частиною масштабного технологічного траншу вартістю 10,3 мільярда доларів, спрямованого на розширення військового потенціалу Кремля.
Арсенал подвійного призначення
Пекін фактично ігнорує обмеження, запроваджені 39 країнами світу, постачаючи товари з переліку критичного експорту. Москва отримує те, що не здатна виробити самотужки. Згідно з даними Import Genius, структура допомоги вражає своєю системністю:
- Мікрочипи та плати пам’яті для високоточної зброї та винищувачів «Су» на суму 4,9 мільярда доларів;
- Промислове обладнання та верстати, обсяг постачань яких за три роки сягнув 3,1 мільярда доларів;
- Кулькові підшипники на 130 мільйонів доларів;
- П’єзоелектричні кристали для радарів та засобів РЕБ на 97 мільйонів доларів;
- Оптичні приціли вартістю 42 мільйони доларів.
Особливу роль відіграє зона «Алабуга». Саме там масово використовують китайські CNC-машини для виробництва дронів, включаючи локалізовані версії іранських «Shahed». Експерти одностайні: доступ до другої економіки світу став для Росії рятівним колом, що дозволяє не лише підтримувати темп війни, а й нарощувати виробництво всупереч західному тиску.
«Без доступу до китайської економіки Росії було б значно складніше підтримувати війну», – констатують дослідники.
Реальні масштаби співпраці можуть бути ще глобальнішими. Фахівці зауважують, що значна частина товарів потрапляє до РФ через складні логістичні ланцюжки та треті країни, що допомагає маскувати закупівлі від санкційного моніторингу.