Китай стрімко розширює свій економічний та політичний вплив у Центральній Азії, де довгі роки домінувала Росія. Про це йдеться у матеріалі журналіста Ліама Халлігана для видання The Telegraph, який особисто дослідив китайські проєкти у Казахстані, Узбекистані, Киргизстані та Таджикистані.
Аналітик зазначає, що Пекін системно посилює присутність у регіоні, реалізуючи масштабні інфраструктурні, торговельні та фінансові ініціативи. На цьому тлі вплив Москви поступово слабшає, особливо після початку війни проти України, що змусила її зосередитися на фронті й втратити позиції на пострадянському просторі.
Центральна Азія — п’ять країн, які мають багаті запаси природних ресурсів і займають стратегічне положення між Китаєм та Європою. Сукупно вони виробляють приблизно 4% світової нафти та 5% газу, а також володіють великими покладами міді, урану, цинку й рідкоземельних елементів, потрібних для розвитку електроніки, «зеленої» енергетики та оборонних технологій.
З початку 2000-х років обсяги китайської торгівлі з державами Центральної Азії зросли у десятки разів і вже перевищують російські. Водночас Москва втрачає економічне лідерство через західні санкції та залежність від Пекіна. Китай же активно розбудовує логістичні ланцюги, залізниці, транспортні коридори та порти, які забезпечують безперебійне постачання товарів до Європи.
Ключовим напрямом експансії став так званий «Середній коридор» — маршрут, що пролягає через Казахстан, Киргизстан і Узбекистан, далі через Каспійське море до Азербайджану, Грузії та Туреччини. Китай вкладає мільярди доларів у розвиток портів Каспійського та Чорного морів, прагнучи створити альтернативу традиційним шляхам через Росію.
Фактична боротьба за регіон між Москвою та Пекіном стає дедалі очевиднішою. Попри спільні інтереси на світовій арені, обидві держави змагаються за вплив на енергоресурси, інфраструктуру й політичні рішення центральноазійських урядів. Економічні потоки, інвестиції та кредити дедалі більше контролюються Китаєм, тоді як Росія намагається втримати залишки свого впливу через військову присутність і культурні зв’язки.
Аналітики наголошують, що амбіції Пекіна виходять далеко за межі економіки. У разі конфлікту навколо Тайваню або блокади морських шляхів Китай зможе використати сухопутні коридори через Центральну Азію, щоб зберегти експортні маршрути та постачання сировини. Таким чином, регіон стає важливим елементом у глобальній геостратегії Пекіна.
Центральна Азія перетворюється на арену нової конкуренції між Китаєм і Росією, де Пекін поступово перемагає, зміцнюючи позиції у колишньому «під’ярку» Москви.