В Україні щомісяця мобілізують приблизно 30 тисяч осіб, однак організаційний процес фактично повністю зосереджений у руках територіальних центрів комплектування, хоча за законом участь у мобілізаційній кампанії мають брати й органи місцевого самоврядування.
Про це в ефірі Radio NV розповів народний депутат Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
За його словами, на практиці саме ТЦК сьогодні виконують усю польову роботу — від перевірок на вулицях до доставки громадян до військкоматів. Це породжує як суспільну напругу, так і численні порушення прав людини, визнає Костенко. Водночас народний депутат наголошує, що відповідальність за організацію процесу має нести не лише армія, а передусім — місцева влада.
Хто і як має виконувати мобілізаційні завдання
Костенко нагадав, що законодавчо повістки повинні вручатися не військовими, а з ініціативи місцевої влади. Однак чиновники на місцях часто уникають цієї функції, побоюючись негативної реакції громади.
«Військові мають оформлювати тих, хто вже прийшов. Але хтось має цих людей привести — і це завдання місцевої влади. А вона, по факту, самоусунулась», — заявив парламентар.
Нардеп вважає, що саме Кабінет Міністрів та Офіс Президента повинні організувати виконання обов’язків на рівні громад. Інакше вся навантаження лягає на плечі ТЦК, які працюють у «ручному режимі» та вдаються до дій, що суперечать законодавству.
«Полювання на вулицях» і 1,5 мільйона ухилянтів
Костенко визнає, що ТЦК часто вдаються до затримань на вулицях, а це може містити порушення прав громадян. Однак, за його словами, значно гострішою є інша проблема — понад півтора мільйона українців не оновили свої дані у військкоматах і не з’являються туди самостійно.
«Є такі випадки, так. Але давайте говорити і про те, що у нас 1,5 мільйона людей не виконують обов’язків і не оновили дані. А на фронті є солдати, які без ротації перебувають по 200 днів», — підкреслив нардеп.
На його думку, за нинішніх умов головне завдання держави — створити систему, у якій мобілізація буде здійснюватися організовано, із чітким розподілом відповідальності. Лише в такому випадку вдасться уникнути хаотичних рішень та викривлень процесу.
Демобілізація без мобілізації неможлива
Коментуючи перспективи демобілізації, Костенко наголосив: поки не буде налагоджено ефективну мобілізацію, про повернення військових додому говорити зарано. За його словами, Верховна Рада ще торік зобов’язала уряд підготувати законопроєкт про строки служби та механізм ротації, але цього досі не зроблено.
«Якби у нас були люди для заміни, ми б уже могли обговорювати строки. Парламент офіційно доручив уряду розробити законопроєкт щодо демобілізації, але минув рік, а результату немає», — констатував депутат.
Таким чином, на думку Костенка, ключ до змін у мобілізаційній політиці — це системна участь місцевої влади та відповідальність центрального уряду за реалізацію ухвалених рішень.