Українська влада готує масштабний перегляд міграційної політики, спрямований на подолання кадрового голоду в бізнесі. Ключовим кроком має стати оновлення переліку так званих «ризикових» країн. МЗС та СБУ вже отримали термінове доручення розробити механізми спрощення правил в’їзду для іноземців, що стало результатом наради, присвяченої стратегічній співпраці з країнами Африки.
Очільник ГУР Кирило Буданов підтвердив, що питання лібералізації міграційних списків постало гостро через потреби підприємців. Очікується, що пом’якшення чинних норм дозволить компаніям швидше закривати вакансії, на які бракує внутрішнього ресурсу. Проте очільник розвідки окреслив і зворотний бік медалі, вказавши на специфічні виклики для національної безпеки.
Головною загрозою є використання робочих контрактів як формального приводу для легалізації. Нерідко іноземці розглядають працевлаштування лише як «вхідний квиток» у країну, після чого зникають з поля зору роботодавця та держави.
Керівник Офісу Президента також звернув увагу на системну проблему: мігранти з Центральної Азії часто звільняються відразу після отримання посвідки. Це перетворює процес найму на марну формальність для бізнесу.
«Вони заїжджають сюди, отримали посвідку і вперед… Ви ж стикалися з проблемами, коли певні робітники приїхали до вас, ви їх зареєстрували, і вони на наступний день сказали: „До побачення“. Я вам навіть скажу по прикладу іноземного нашого легіону, який ми створювали – те саме», – поділився спостереженнями Кирило Буданов.
Нові підходи до контролю за трудовою міграцією
За словами Буданова, зараз відсутні правові важелі, які б змушували працівника залишатися з роботодавцем протягом усього терміну дії документів. Компанії не можуть і не мають брати на себе юридичну відповідальність за кожен крок іноземця після його прибуття в Україну.
Крім того, посадовець визнав, що нинішня система легалізації іноземців часом нагадує спосіб наповнення бюджету, а не ефективний інструмент для збалансування ринку праці. Це потребує докорінних змін у підходах до адміністрування процесів.
Рішення про перегляд списків країн міграційного ризику було зафіксоване протокольно за результатами нещодавньої наради щодо Африки. Спецслужби та дипломати мають знайти баланс між економічною доцільністю та питаннями безпеки, щоб частково зняти напругу, яка виникла в бізнес – середовищі.
Для запобігання ситуаціям, коли іноземні громадяни існують «поза радарами» після перетину кордону, Україна планує вивчати досвід країн ЄС. Зокрема, розглядається польська модель контролю за трудовими мігрантами, яка дозволяє мінімізувати випадки неконтрольованого перебування іноземців у країні.