Тегеран планує продавати балістичні ракети, безпілотники та військові кораблі, використовуючи криптовалюту та цифрові активи. Мета — обійти західні санкції та уникнути контролю традиційних банків.
Нове обличчя іранського експорту
Державна структура Mindex, яка курує продаж оборонної продукції, оприлюднила рекламні документи з оновленими умовами оплати. Тепер потенційні покупці можуть розраховуватися не лише біткоїнами чи іншими криптовалютами, але й у національній валюті — ріалах, або укладати бартерні угоди.
Цей крок відкриває шлях до уникнення традиційної банківської системи, де платежі часто блокуються через санкції США, ЄС та Великої Британії.
Що пропонує Mindex
У списку товарів — передові балістичні ракети, безпілотні літальні апарати та військові судна. Для зручності клієнтів створено онлайн-портал та чат-бот для консультацій, а також передбачена можливість особистого огляду зброї в Ірані після перевірки безпековими службами.
Компанія гарантує швидку доставку та запевняє, що механізми обходу санкцій вже відпрацьовані, тому проблем із виконанням контрактів не виникне.
Умови та правила
У контрактах передбачено зобов’язання покупця дотримуватися правил застосування зброї під час воєнних дій. Деталі цих обмежень можуть обговорюватися індивідуально, що надає гнучкість у переговорах.
Експерти підкреслюють, що це один із перших випадків у світовій практиці, коли держава відкрито погоджується приймати криптовалюту за стратегічне озброєння. За даними Mindex, на цей момент країна веде переговори з 35 державами.
Фон протестів і економічної кризи
Паралельно в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, які розпочалися наприкінці 2025 року через падіння курсу ріала та загальне невдоволення економічною ситуацією. У 2025 році національна валюта втратила майже половину своєї вартості щодо долара, а інфляція в грудні досягла 42,5%.
30 грудня до акцій долучилися студенти, а демонстрації швидко поширилися на інші міста. Станом на 1 січня 2026 року підтверджено щонайменше сім смертей у чотирьох містах.
Протести є наймасовішими після заворушень 2022 року, спричинених смертю Махси Аміні — молодої жінки, яку поліція моралі звинуватила в неналежному носінні хіджабу.
Реакція влади
Уряд запровадив посилені заходи безпеки у Тегерані та інших містах, де тривають демонстрації. Президент Масуд Пезешкіан заявив:
“Уряд готовий вислухати законні вимоги протестувальників.”
Водночас генеральний прокурор Мохаммад Мовахеді-Азад попередив:
“Будь-які спроби дестабілізувати ситуацію отримають рішучу відповідь.”
У підсумку Іран одночасно стикається з економічною кризою, масовими протестами та амбіційним запуском нової стратегії продажу озброєння. Цифрові валюти та бартер можуть стати не лише інструментом бізнесу, а й тестом для обходу глобальних санкцій.