Фінансова стабільність України у найближчі роки залежить від рішень, які нині ухвалюються в європейських столицях. Без нових вливань із боку ЄС країна може зіткнутися з різким економічним спадом уже за лічені місяці.
Європейський Союз офіційно пообіцяв підтримувати Україну фінансово та військово, щоб зберегти її обороноздатність і економіку. Але механізм цієї підтримки залишається предметом гострих дискусій між державами-членами.
Ключовим каменем спотикання стали заморожені російські активи на суму приблизно 190 млрд євро, більшість із яких перебувають у бельгійській юрисдикції.
Журналісти зазначають:
“Бельгія побоюється, що якщо кредит Україні буде профінансовано за рахунок заморожених активів Росії, то в разі скасування санкцій раніше, ніж очікується, Москва може вимагати повернення своїх грошей, а Брюссель буде змушений покривати дефіцит, що утворився внаслідок надання активів Україні. Бельгія також побоюється, що Кремль може виконати свої погрози і подати позов проти Euroclear, а отже і проти бельгійської держави за те, що вони взагалі торкнулися цих грошей.”
Обговорення зайшло далеко за межі технічних деталей. На кону – фінансова безпека Європи та економічне виживання України.
За оцінками експертів, у разі зриву європейських рішень Україна буде змушена різко скорочувати бюджетні видатки, щоб продовжувати фінансувати сектор оборони.
І часу на маневр майже не залишається.
Частина економістів уже попереджає: економічний колапс може настати протягом кількох місяців, якщо стабільних надходжень не буде.
МВФ та Єврокомісія дійшли спільного висновку: за умови скорочення фінансування з боку США та збереження затяжної війни Україні знадобиться додатково 140 млрд євро для покриття військових та бюджетних потреб у 2026 – 2027 роках. Окремо МВФ прогнозує потребу ще у 140 млрд доларів виключно на бюджетну підтримку до 2029 року.
Спершу Європейська комісія запропонувала так звану “репараційну позику” – механізм, за яким Україна отримала б фінансування за рахунок відсотків або самого тіла заморожених російських активів.
Але Бельгія заблокувала цю ідею.
Після цього Брюссель перейшов до опрацювання кількох альтернативних підходів.
- безпосереднє двостороннє фінансування України окремими країнами ЄС
- спільні запозичення на рівні Європейського Союзу
- репараційна позика за участі заморожених активів Росії
Попри готовність Єврокомісії розглядати різні варіанти, Бельгія наполягає: усі юридичні та фінансові ризики, пов’язані з можливим поверненням активів Росії або зі зняттям санкцій, мають розподілятися між усіма країнами ЄС.
Поки ж дискусії тривають, для України кожен місяць без чітких фінансових гарантій стає все дорожчим.
І дедалі небезпечнішим для економічної стабільності.