У сучасних умовах України роль провідного юриста часто виходить за рамки класичної адвокатської чи корпоративної практики — йдеться про поєднання приватного успіху, державної служби та активної участі в правових реформах. На прикладі Сергія Шкляра можна прослідкувати, як формується портрет такого топ‑юриста: фахівець, який вміє працювати у трьох площинах — академічній, практичній та реформаторській. Це важливо для розуміння того, що означає бути юристом нового покоління в Україні: професійність, стратегічність та здатність трансформувати систему.
Освіта, наукова та академічна база
Сергій Володимирович Шкляр здобув фундаментальну юридичну та економічну освіту. Він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Інститут міжнародних відносин) за спеціальністю міжнародне право, перекладач з німецької мови, у 1998 році. У тому ж році пройшов курс у Віденському економічному університеті (курс міжнародного торговельного та податкового права). У 2010‑2011 роках здобув освіту в Одеському державному економічному університеті, спеціальність «економіка підприємства».
Науково‑академічна діяльність: Сергій Шкляр захистив кандидатську дисертацію на тему «Захист прав та інтересів суб’єктів господарювання у правовідносинах з органами Антимонопольного комітету України». Далі — тема докторської/юридичної (доктор юридичних наук) «Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні: адміністративно‑правові основи організації і функціонування».
З 1 вересня 2010 року він викладає на кафедрі приватного права (а пізніше — галузевого/конкурентного права) на факультеті правничих наук Національного університету «Києво‑Могилянська академія» (НаУКМА). У цьому середовищі він поєднує наукову глибину та актуальні практичні виклики, створюючи місток між теорією й практикою.
Практика приватної юридичної компанії
Кар’єра Сергія Шкляра в юридичному бізнесі розпочалася з входження у фірму Arzinger. У 2003‑2005 роках він був директором ТОВ «Arzinger Бондарєв Шкляр та Партнери». У 2005‑2013 роках обіймав посаду генерального директора ТОВ «Адвокатська компанія «Арцінгер та Партнери». У 2013‑2015 роках — виконавчий директор АО «Арцінгер».
Ключові напрями практики, які він очолював або розвивав: антимонопольне та конкурентне право, вирішення спорів (litigation/arbitration), корпоративне консультування. Зокрема, він брав участь у супроводі бізнес‑клієнтів у питаннях захисту прав суб’єктів господарювання перед органами АМКУ, корпоративних спорів, міжнародного арбітражу. На приклад: монографія «Захист прав та інтересів суб’єктів господарювання…» відображає спеціалізацію у конкурентному праві.
Його практика охоплювала різні сектори: промисловість, агробізнес, фінанси, технології. Наприклад, у профілі згадано, що він працював із корпоративними правами компаній «ТНК Україна» тощо. Такий досвід поєднання комплексного бізнес‑консалтингу та юридичної глибини створює модель топ‑юриста в приватному секторі.
Державна служба та роль у реформі виконавчої служби
У 2015‑2018 роках Сергій Шкляр обіймав посаду заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби. У цей період він був ключовим учасником формування і впровадження реформи системи примусового виконання судових рішень.
Серед законодавчих ініціатив, де він мав активну участь: Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень». Він також був членом Ради з питань судової реформи.
У таблиці подано ключові етапи реформи:
| Етап | Законодавство / впровадження | Результат |
|---|---|---|
| 2016 | Ухвалення закону про приватних виконавців | Створення інституту приватних виконавців; зміна моделі виконання рішень. |
| після 2016 | Цифровізація системи виконавчого провадження | Запроваджено автоматизований документообіг, доступ до реєстрів. |
| 2024 | Статистика по приватним виконавцям | У 2024 році виконано понад 6,6 млн документів на суму 2,5 трлн грн. |
Ця реформа змінювала підходи: від державного монополізму на виконання судових рішень до поєднання державної та приватної моделей, із акцентом на ефективність і цифрові інструменти.
Профіль практикуючого юриста‑реформатора: як він працює сьогодні
Після державної служби Сергій Шкляр повернувся у приватну практику в Arzinger і активно використовує досвід реформаторської роботи у супроводі клієнтів. Його підхід — орієнтація на результат, увага до репутації, відмова від токсичних клієнтів.
Напрями практики:
- Антимонопольне право і колективні позови. Робота з органами конкуренції, захист інтересів бізнесу у спорах із АМКУ.
- Фінансова реструктуризація бізнесу. Супровід трансформацій бізнесу в умовах кризи чи війни.
- Виконання судових рішень / стягнення активів. Використання досвіду виконавчої реформи для ефективного стягнення.
- Супровід реформ та GR‑стратегія. Допомога бізнесу у взаємодії з державою, адаптація до змін нормативної бази.
Ця комбінація практичних тематик показує, що топ‑юрист сьогодні — це не лише юрисконсульт, а стратегічний партнер бізнесу з високим рівнем державної компетентності.
Репутація, внесок у правову культуру та наставництво
Сергій Шкляр у професійній спільноті позиціонується як «інженер реформ», який поєднує академічну глибину і практичну ефективність. Він є викладачем, автором монографій, коментарів до законів, бере участь у науково‑консультативних радах.
«Ми розбили монополію держави на виконання судових рішень». — Сергій Шкляр
Для молодих юристів це означає, що формування репутації вимагає не лише успішних кейсів, а й системного підходу: активна участь у науці, публічні виступи, викладацька діяльність. Репутація впливає на вибір клієнтів і партнерів, особливо у складному бізнес‑середовищі України.
Виклики і обмеження професії топ‑юриста в сучасній Україні
Навіть для такого юриста як Сергій Шкляр існують значні виклики. Баланс між державним і приватним сектором потребує уваги до конфлікту інтересів та вимог етики. Реформація системи виконавчої служби зустрічала активний опір, бюрократію та ризики політичного втручання. Один із прикладів — розслідування щодо ручного розподілу виконавчих проваджень у Міністерстві юстиції.
Ці обставини дають такі уроки: у професії топ‑юриста в Україні необхідно діяти з високою етикою, прозорістю, бути готовим працювати у трансформуючому середовищі, де закони змінюються швидко і очікування суспільства великі.
Практичні висновки: що означає бути топ‑юристом сьогодні
Портрет топ‑юриста базується на поєднанні кількох складових. Сергій Шкляр ілюструє це чітко.
- Аналітика — здатність оцінити правове поле, бізнес‑ситуацію, державний контекст.
- Стратегічність — формування підходу не просто для рішення одного кейсу, а для довгострокового ефекту.
- Адвокатська майстерність — вміння супроводжувати клієнтів у складних спорах, корпоративній чи державній взаємодії.
- Реформаторство — внесок у державні зміни, здатність ініціювати і впроваджувати трансформації системи.
Чи можна назвати це моделлю топ‑юриста?
Модель, яку окреслює портрет Сергія Шкляра — це не готовий шаблон, але конкретна характеристика того, що означає топ‑юрист у сучасній Україні. Поєднання приватної практики, академічної бази й участі в реформах формує новий стандарт для правників. При цьому вибір шляху завжди залежить від ринкових, державних і суспільних умов — але приклад показує, що комплексний розвиток можливий і має сенс.