УВАГА: Якщо ви щойно розбили термометр або помітили ртуть на підлозі — негайно залиште приміщення провітрюватися, виведіть дітей і тварин, вимкніть всі пристрої, що рухають повітря, і не торкайтесь речовини голими руками. Тільки після цього уважно прочитайте інструкцію повністю.
Розбитий ртутний термометр — це не дрібна прикрість, а джерело потенційної токсичної небезпеки. Пари ртуті проникають у легені, всмоктуються в кров і можуть спричинити як гостре, так і хронічне отруєння. Особливо небезпечна ртуть у приміщеннях з поганою вентиляцією: навіть кілька мілілітрів можуть створити концентрацію, шкідливу для здоров’я.
Збір ртуті в домашніх умовах допустимий лише у разі незначного розливу (наприклад — при розбитті термометра на 1–2 мл) і лише за умови суворого дотримання правил безпеки. Нижче — чітка інструкція, що робити крок за кроком.
Загальний порядок дій
- Ізолювати приміщення та провітрити його.
- Підготувати засоби індивідуального захисту й інструменти.
- Ретельно зібрати ртуть: від великих до мікроскопічних крапель.
- Правильно утилізувати зібране.
- Забезпечити післяочистку та спостереження за самопочуттям.
1. Ізолюйте приміщення та провітріть
Забезпечте мінімальний ризик подальшого отруєння.
- Виведіть з приміщення всіх, особливо дітей, осіб із хронічними хворобами та тварин.
- Відкрийте вікна для постійного припливу повітря, але не створюйте протягів, які можуть поширити краплі ртуті.
- Зачиніть двері в інші кімнати, вимкніть вентилятори, кондиціонери, отоплення або системи вентиляції.
2. Симптоми отруєння парами ртуті
На отруєння парами ртуті можуть вказувати такі ознаки:
- головний біль, запаморочення;
- нудота, блювота;
- металевий присмак у роті;
- слабкість, неспокій, безсоння;
- запалення ясен або біль у животі (при тривалому впливі);
- підвищення температури, пітливість.
При появі цих симптомів негайно зверніться до лікаря-токсиколога.
3. Що потрібно підготувати для прибирання
- Гумові або нітрилові рукавички — зменшують ризик контакту зі шкірою.
- Респіратор із протипаровим фільтром (типу A1 або ABEK1). Медична маска — не забезпечує надійного захисту, її можна використовувати лише тимчасово за відсутності респіратора.
- Два аркуші щільного картону або пластикової плівки — для згортання великих крапель.
- Шприц без голки, медична піпетка або гумова грушка/спринцівка — для втягування ртуті.
- Клейка стрічка з хорошою адгезією (канцелярський скотч, ізоляційна стрічка) — для збирання дрібних залишків.
- Ліхтарик — ртуть має металевий блиск і добре видима під кутом.
- Скляна баночка з герметичною кришкою, наповнена водою або розчином марганцівки — рідина перешкоджає випаровуванню ртуті.
- Серветки або ганчірки, змочені в мильно-содовому або марганцевому розчині (50 г соди та мила на 1 л води).
- Герметичний пакет або пластиковий контейнер — для усіх використаних матеріалів.
4. Як обережно зібрати ртуть
Крок 1. Захистіть себе
Одягніть рукавички і респіратор. Уникайте будь-якого прямого контакту зі шкірою та слизовими — ртуть випаровується вже при +18°С.
Крок 2. Обмежте зону розливу
Покладіть навколо місця розливу плівку або поліетилен, щоб перешкодити скочуванню крапель. Не наступайте на ртуть!
Крок 3. Зберіть великі краплі
- Згорніть крупні кульки до центру аркушами картону або плівки.
- Втягніть їх шприцом або гумовою грушею.
- Помістіть зібрану ртуть у скляну баночку з водою чи розчином марганцівки і щільно закрийте.
Крок 4. Приберіть дрібні частинки
- Використовуйте клейку стрічку: ретельно “пройдіться” нею по всій поверхні.
- Протріть місце серветкою, змоченою мильно-содовим або марганцевим розчином.
- Усі використані матеріали також герметично запакуйте.
5. Де ховається ртуть: уважно перевірте
Ртуть легко скочується в недоступні щілини. Особливо ретельно огляньте такі ділянки:
- щілини між паркетинами або під ламінатом;
- стики лінолеуму, простір біля плінтусів;
- тріщини в плитці чи дерев’яній підлозі;
- місця під важкими меблями — шафами, диванами;
- тканинні поверхні: килими, доріжки;
- вентиляційні отвори, шви конструкцій.
Якщо ртуть потрапила в пористі матеріали або текстиль — ці речі не підлягають очищенню. Їх варто щільно запакувати і здати на утилізацію.
6. Чого категорично не можна робити
- Не використовуйте пилосос. Він не збирає, а нагріває ртуть, перетворюючи її на ще більш токсичну аерозоль.
- Не створюйте протяги. Це тільки сприятиме поширенню пари і крапель.
- Не торкайтесь ртуті голими руками.
- Не змивайте ртуть у каналізацію. Вона осідає на трубах, забруднюючи систему на роки.
- Не викидайте ртуть у побутове сміття. Це порушення екологічного законодавства й реальна загроза довкіллю.
7. Коли слід викликати фахівців
Зверніться до відповідних служб, якщо:
- кількість розлитої ртуті перевищує 5 мл (наприклад, великі медичні термометри або манометри);
- ртуть потрапила у вентиляцію, за радіатор, під проводку або інші важкодоступні місця;
- в приміщенні були діти, вагітні, люди із хворобами дихальних шляхів чи серця;
- ви сумніваєтеся в повноті збирання або відчули симптоми отруєння.
Професійне демеркуризаційне прибирання здійснюють підрозділи ДСНС, Центри громадського здоров’я, санітарні служби, спеціалізовані екологічні підприємства.
8. Куди здавати зібрану ртуть і забруднені матеріали
Зібрану ртуть заборонено утилізувати самостійно. Спробуйте таке:
- зв’яжіться з місцевим відділенням органів самоврядування — у багатьох містах діють мобільні еко-пункти;
- здайте в спеціалізовані пункти прийому небезпечних відходів (екологічні підприємства, сервісні контейнери в супермаркетах, комунальні служби);
- уточніть адреси та графіки на сайтах міських рад або екологічних відомств.
9. Що робити після прибирання ртуті
- Продовжуйте провітрювати приміщення щонайменше 24 години. Без протягів, але з очевидним притоком свіжого повітря.
- Промийте підлогу в зоні розливу мильно-содовим або марганцевим розчином.
- Одяг або речі, що контактували з ртуттю, не можна прати. Їх треба зібрати й утилізувати через відповідні пункти.
- Протягом кількох днів слідкуйте за самопочуттям усіх, хто перебував у зоні забруднення. При появі симптомів — проконсультуйтесь із медиком.
10. Пам’ятайте
Ртуть — отруйна та небезпечна речовина з накопичувальним ефектом впливу на організм.
Якщо ви не впевнені у своїх діях, не ризикуйте: зараження парами ртуті може мати серйозні наслідки для здоров’я і довкілля. При найменших сумнівах звертайтесь до компетентних служб.