Росія перейшла до фази відкритого терору на європейському континенті, використовуючи найманців та шпигунів для дестабілізації країн-союзниць України. Нова доповідь Міжнародного центру протидії тероризму (ICCT) розкриває масштаби підпільної війни, яку веде Москва.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року аналітики верифікували 151 операцію російських спецслужб. Це лише “верхівка айсберга”, адже до звіту потрапляють тільки ті інциденти, де провина Кремля доведена офіційними розслідуваннями. Через процесуальні затримки реальна кількість атак може бути значно вищою. Лише з минулого літа зафіксовано 12 нових підтверджених випадків.
Географія ударів та пріоритетні цілі агресора
Статистика демонструє пряму залежність між рівнем військової допомоги Києву та кількістю диверсій на території країни-донора. Більше половини всіх ворожих акцій припало на чотирьох ключових партнерів України:
- Польща – абсолютний лідер за кількістю інцидентів;
- Франція – 20 підтверджених випадків;
- Литва та Німеччина – по 15 епізодів у кожній країні;
- Велика Британія – 12 операцій;
- Естонія – 11 зафіксованих актів.
Окрему тривогу викликає ситуація в Німеччині. У 2025 році тамтешні спецслужби нарахували 320 спроб саботажу. Найбільш масовим явищем стали польоти невстановлених дронів над стратегічними об’єктами – аеропортами та військовими базами. Аналогічну активність безпілотників спостерігали у Скандинавії, країнах Балтії та Бенілюксі, хоча юридично довести причетність конкретних виконавців у цих випадках складно.
Для виконання “брудної роботи” РФ вербує так званий “витратний матеріал”. Це люди різних національностей, які мають потребу відвідувати Росію. Їх перевербовують на кордоні або всередині країни, використовуючи як інструмент проти Заходу. Прикладом став нещодавній вирок в Естонії: агент ФСБ Анатолій Привалов отримав 6,5 років тюрми за шпигунство, організацію диверсій та сприяння нелегальній міграції.
Методи Кремля стають дедалі зухвалішими. У листопаді 2025 року Росія організувала теракт на польській залізниці, залучивши трьох громадян України. Місяцем раніше у Франції затримали вихідців із Дагестану, які готували вбивство правозахисника Володимира Осєчкіна.
“Розподіл інцидентів чітко вказує на те, що підтримка України є головним фактором, який визначає вибір цілей”, – констатують автори звіту ICCT.
Особливо небезпечною технологією став “поштовий терор”. У 2025 році спецслужби Польщі та Румунії перехопили самозаймисті посилки, які мали вибухнути на логістичних складах у Бухаресті. Схожа схема спрацювала у 2024 році, коли магнієві суміші, відправлені з Литви, спричинили пожежі на об’єктах DHL у Британії, Польщі та Німеччині. У ЦРУ припускають, що ці атаки були лише репетицією перед спробами підірвати трансатлантичні авіарейси до США та Канади.