Президент РФ Володимир Путін неодноразово намагався виправдати вторгнення в Україну нібито потребою «захистити російськомовних», провести «денацифікацію» й «демілітаризацію» України, а також утримати НАТО на відстані. Проте, як зазначає The Economist, попри воєнну риторику, реальний потенціал Росії для нападу на країни Альянсу нині обмежений.
Журналісти звертають увагу на масштабні плани Кремля з розширення армії — збільшення її чисельності до 1,5 млн військовослужбовців, створення нового 44-го армійського корпусу в Карелії поблизу кордону з Фінляндією, а також переформатування низки бригад у дивізії. Однак процеси ці розтягнуті в часі та не гарантують швидкого зростання боєздатності.
Загроза НАТО: не сьогодні, але в перспективі
За даними розвідки Литви, реалізація військових амбіцій може збільшити російську присутність на західному напрямку на 30–50%. Данська військова розвідка також констатує зміну характеру російської політики в оборонці — з відновлення до активного нарощування озброєнь, аби досягти паритету з силами НАТО.
Колишня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас ще у 2023 році прямо заявляла: «Питання не в тому, чи Росія почне нову війну, а коли саме». Однак експерти наголошують — поки триває війна в Україні, Кремль не має вільних сухопутних ресурсів для повноцінної загрози Альянсу.
«Навіть у разі перемир’я Росії буде складно передислокувати значну частину військ, адже це створить ризик для її позицій в Україні», — зазначив аналітик Конрад Музика.
Таким чином, попри гучні заяви та масштабні плани, сьогоднішній стратегічний баланс не дозволяє Росії розпочати повноцінну агресію проти країн-членів НАТО без суттєвих ризиків для власної безпеки.