Масове використання ChatGPT може змінювати роботу нашого мозку — так стверджують науковці з Массачусетського технологічного інституту. Результати їхнього свіжого дослідження свідчать: надмірна залежність від генеративного ШІ може приглушити когнітивну активність і знизити здатність до самостійного мислення.
Попри те, що дослідження ще не рецензовано, його авторка Наталія Косьмина вирішила оприлюднити попередні висновки — аби попередити про небезпеку використання таких інструментів у навчанні та розвитку, особливо серед дітей.
Як проходив експеримент
Участь у дослідженні взяли 54 людини віком від 18 до 39 років. Їм запропонували написати серію есе на теми, що зазвичай входять до тесту SAT: про моральність благодійності та про феномен паралічу вибору. Учасників поділили на три групи:
- перша писала тексти з допомогою ChatGPT,
- друга використовувала пошукову систему Google,
- третя виконувала завдання повністю самостійно.
Усі учасники писали по три есе, а під час процесу вчені відстежували мозкову активність за допомогою електроенцефалографії. Найменшу активність продемонстрували ті, хто користувався ChatGPT — у них знижувався рівень уваги, пам’яті та виконавчого контролю. А тексти, за оцінкою викладачів, були «порожніми» та надто схожими між собою.
Штучний інтелект і пасивність
Автори дослідження звернули увагу на цікаву тенденцію: з кожним наступним завданням учасники групи ChatGPT передавали ШІ дедалі більше повноважень — спочатку створення тез, потім повних абзаців, а згодом і цілих текстів. У підсумку ці користувачі не лише втрачали контроль над змістом, а й показували слабші когнітивні реакції під час письма.
Натомість ті, хто писав самостійно, демонстрували значно вищу активність мозкових хвиль в альфа-, тета- й бета-діапазонах — саме вони пов’язані з уявою, концентрацією та глибокою обробкою інформації. Учасники цієї групи також частіше отримували задоволення від роботи.
Перехресна перевірка: що змінилося
На завершення експерименту кожна група мала переписати одне з есе за новими умовами: ті, хто раніше працював із ChatGPT, мали виконати завдання без ШІ, а «самостійні» — навпаки, мали скористатись генеративним помічником.
І тут знову було зафіксовано помітну різницю. Експ-chatGPT-група показала знижену активність і гірші результати пам’яті, тоді як група, яка вперше скористалась ШІ, навіть поліпшила когнітивні показники. Це дало підставу вченим стверджувати, що ChatGPT може бути корисним — але лише в поєднанні з активним мисленням, а не як повноцінна заміна інтелектуальної роботи.
Навмисні пастки й реакція соцмереж
Після публікації даних у мережі, дослідниця Наталія Косьмина спостерігала, як користувачі — як і передбачалося — масово звернулись до ChatGPT для створення резюме та узагальнення результатів. У самій статті вона навмисно залишила кілька «пасток»: зокрема, інструкцію зчитати лише одну таблицю. Багато користувачів її дотримались, не прочитавши решту дослідження.
Цікаво, що у згенерованих підсумках ШІ додав вигадану деталь — згадав про використання версії GPT-4o, чого в оригіналі не було. За словами авторки, це зайвий раз демонструє обмеження й ризики некритичного використання ШІ-інструментів.
«Я не хотіла чекати пів року, поки хтось із політиків запропонує зробити GPT для дитячих садків. Це було б катастрофічно шкідливо. Мозок дітей надто вразливий», — заявила Наталія Косьмина.
Наразі робота наукової групи ще проходить процес рецензування, але обговорення вже активно шириться у науковому середовищі й викликає жваві дискусії про роль ШІ у навчанні та мисленні людини.
