Міжособистісні відмінності можуть відігравати ключову роль у тому, як люди сплять. Нове бразильське дослідження показало, що деякі риси характеру прямо впливають на схильність до безсоння. Це відкриття допоможе медикам краще підбирати індивідуальні методи терапії для пацієнтів із хронічними порушеннями сну.
Про результати повідомили науковці з Університету Сан-Паулу, які опублікували своє дослідження в журналі Journal of Sleep Research.
Емоційна нестабільність сприяє розладам сну
Авторка дослідження Барбара Араужу Конвей разом із колегами проаналізувала психологічні дані 595 учасників віком від 18 до 59 років. Половина з них мала клінічно підтверджене безсоння, інші — жодних скарг на сон. Усі добровольці пройшли тест за методикою “Великої п’ятірки особистості”, яка оцінює п’ять основних рис: відкритість, добросовісність, екстраверсію, доброзичливість і невротизм.
Найяскравішу кореляцію виявили між безсонням і високим рівнем невротизму. Ця риса характеризується тривожністю, частими перепадами настрою, схильністю до негативних емоцій. У групі з безсонням 62% учасників мали високий рівень невротизму, тоді як серед “здорових” — лише 32%.
Хто рідше страждає на безсоння
Іншою важливою знахідкою стало те, що відкритість до нового досвіду, яка проявляється в допитливості, креативності та відкритому мисленні, навпаки, асоціюється з кращою якістю сну. Люди з такою рисою рідше повідомляли про проблеми із засинанням або часті пробудження вночі.
Водночас дослідники не виявили статистично значущого зв’язку між безсонням і такими рисами як екстраверсія або доброзичливість. Це спростовує популярне уявлення, що комунікабельність чи чуйність до інших можуть впливати на сон.
Тривожність — головний посередник
Одним із найважливіших висновків дослідження стала роль тривожності як посередника. Науковці припускають, що саме вона виступає “містком” між невротизмом і безсонням. Високий рівень тривожності, властивий невротичним людям, заважає розслабленню й засинанню. Натомість депресивні симптоми не продемонстрували прямого впливу на сон у цій вибірці.
Практичне значення результатів
Дослідники підкреслюють, що їхні висновки мають значення для клінічної практики. Особистісний профіль пацієнта варто враховувати під час підбору терапії. Наприклад, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка вважається одним із найефективніших методів лікування безсоння, може давати кращі результати, якщо адаптувати її до конкретних психологічних особливостей людини.
Персоналізований підхід до психотерапії — один із головних напрямків розвитку сучасної медицини сну. Нові дані з Бразилії лише зміцнюють цю тенденцію.
Раніше повідомлялося
Раніше науковці також досліджували інші, неочевидні фактори, що можуть впливати на якість сну. Наприклад, припускається, що деякі речовини з пластику здатні змінювати циркадні ритми людини, зсуваючи фазу сну в середньому на 17 хвилин — аналогічно до впливу кофеїну.