Для мільйонів людей тиша – це недосяжна розкіш, затьмарена постійним дзижчанням або свистом, відомим як тиннітус. Проте нове дослідження нейробіологів з Оксфордського університету доводить: розгадка цього виснажливого стану може ховатися у механізмах нашого сну.
Тиннітус вражає близько 15 відсотків населення планети. Це суб’єктивне відчуття звуку, яке не чує ніхто, крім самого пацієнта, перетворює життя на безкінечну боротьбу з “фантомами”. Нейробіолог Лінус Мілінський з Оксфордського інституту сну і циркадної нейробіології помітив дивовижну схожість між цим патологічним станом і природним процесом відпочинку. Обидва явища базуються на спонтанній активності мозку, що відкриває нові горизонти для терапії.
Нічні хвилі проти звукових ілюзій
Довгий час зв’язок між порушеннями сну та шумом у вухах вважали лише побічним ефектом стресу. Однак робота команди Мілінського, розпочата у 2022 році, вперше показала функціональну залежність: великі спонтанні хвилі активності, що виникають під час фази глибокого сну (не-БДГ), здатні буквально “гасити” нейронну гіперактивність, яка генерує тиннітус.
Дослідники підтвердили свої припущення під час експериментів із тхорами, чия слухова система максимально наближена до людської:
- У тварин, які піддалися впливу шуму, ознаки тиннітусу та розлади сну з’являлися одночасно.
- Мозок піддослідних демонстрував надмірну чутливість до звуків у стані неспання.
- Під час занурення у фазу глибокого сну аномальна гіперактивність нейронів зникала.
“Наші результати вказують на те, що глибокий сон дійсно може допомогти пом’якшити симптоми тиннітусу і може виявити природні механізми мозку для модуляції аномальної активності”, – пояснює Мілінський.
Ці висновки перегукуються з нещодавніми даними китайських учених із Південно-Китайського технологічного університету. Їхнє дослідження підтвердило, що пацієнтам із тиннітусом важче “вимкнути” збуджений мозок під час засинання, проте саме глибока фаза сну стає тим терапевтичним вікном, де фантомний шум нарешті вщухає.
Порочне коло стресу та безсоння
Сьогодні наука розглядає сон як критичну мішень для розриву дисфункціонального 24-годинного циклу. Тиннітус провокує безсоння, а дефіцит відпочинку робить людину вразливою до стресу – головного каталізатора слухових галюцинацій. Це замкнене коло, яке виснажує нервову систему, але вчені впевнені: цей зв’язок не є нерозривним.
Подальше вивчення того, як мозок самостійно маскує фантомні звуки вночі, може дати ключ до створення перших ефективних ліків від тиннітусу. Поки що найкращою порадою для пацієнтів залишається турбота про якість глибокого сну, який виступає природним щитом проти внутрішнього шуму.
Чи зможемо ми колись “вимкнути” тиннітус так само легко, як вимикаємо світло в кімнаті? Оксфордські дослідники налаштовані оптимістично. Вивчення цього зв’язку не лише полегшить життя мільйонам, а й допоможе розгадати фундаментальні таємниці людської свідомості та її нічного життя.
Бажаєте, щоб я підготував короткий список рекомендацій щодо гігієни сну для людей, які страждають від тиннітусу, на основі сучасних медичних протоколів?