Російський президент Володимир Путін активно використовує необізнаність Дональда Трампа в історичних та геополітичних нюансах війни проти України для просування вигідного Кремлю наративу. Про це йдеться у статті журналу Time старшого кореспондента Саймона Шустера.
Телефонний дзвінок, що змінив тональність
Після недавньої розмови з Путіним Трамп заявив, що тільки Київ і Москва мають вести переговори про завершення війни, бо лише вони “знають усі деталі”. Така позиція, за словами Шустера, фактично є визнанням браку знань — рідкісний випадок для американського лідера, який зазвичай приписує собі експертність у всьому.
Журналіст зазначає, що Путін, користуючись цією необізнаністю, подає американському керівництву вигідну Кремлю інтерпретацію подій — у формі історичних розлогих монологів та фальсифікованих “фактів”.
Стіна байдужості у Вашингтоні
Українські та європейські дипломати неодноразово намагалися пояснити адміністрації Трампа глибину конфлікту, але наштовхувалися на закритість і небажання сприймати нову інформацію. Один із західних дипломатів охарактеризував це як “месіанське” ставлення — коли у Білому домі вважають, що знають усе, але не хочуть чути нічого.
Додатковим прикладом стало те, що радник Трампа Стів Віткофф не зміг назвати навіть окуповані регіони України. А колишня посол США в Києві Бріджит Брінк, за словами Time, пішла з посади через відсутність інтересу до реального стану речей з боку американського керівництва.
Зеленський запрошував — ніхто не приїхав
Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав Трампа та його радників приїхати в Україну і на власні очі побачити війну. Але жоден із представників адміністрації цього не зробив. Віцепрезидент Джей Ді Венс назвав таку поїздку “пропагандистським туром”.
Мінімальні брифінги та ілюстрації замість аналітики
Журналісти Time нагадують, що під час першої каденції Трампа аналітики змушені були зводити інформацію до одного аркуша з візуальними матеріалами. Після повернення в Білий дім він ще рідше відвідує щоденні аналітичні брифінги, зменшуючи вплив розвідки на формування політики.
Автор наголошує, що переговори з Путіним вимагають обізнаності та фактології. Утім, нинішня позиція США після розмови двох президентів радше демонструє відхід від реального врегулювання конфлікту — бо він виявився “занадто складним” для Трампа.
