Російський диктатор Володимир Путін остаточно втратив важелі впливу на внутрішню стабільність власної держави. Офіційна Москва вже не в змозі маскувати наслідки агресії та контролювати безпековий простір. Стара кремлівська система стрімко йде на дно.
Крах кремлівської стратегії відчуження
Тривалий час влада РФ старанно імітувала мирне життя у великих мегаполісах, перекладаючи тягар війни на депресивні віддалені регіони. Кремль намагався оберігати Москву та Санкт-Петербург від реальності бойових дій. Такий підхід довгий час працював. Роками Кремль свідомо уникав масової мобілізації в центрі країни, обираючи для поповнення лав армії мешканців окраїн. Навіть вражаючі втрати, що перевищили мільйон осіб, не змінювали цієї жорстокої стратегії.
Однак ілюзія захищеності розвіялася. Атаки безпілотників на російську столицю оголили повну неспроможність системи ППО. Уявлення про те, що війна не торкнеться еліт чи середнього класу, стало нікчемним. Реальний захист Москви виявився міфом.
Сьогодні навіть неможливо приховати масштаби вразливості системи. Історичні аналогії з Японією часів Другої світової війни демонструють: подібні інформаційні бульбашки неминуче лускають. Це невідворотний процес для автократій.
Путінський режим намагається реагувати через жорстку цензуру та обмеження інтернет-простору. Проте шок серед жителів столиці став публічним фактом. Навіть підконтрольні медіа змушені визнавати зухвалість українських операцій. Росіяни почали відкрито обговорювати власну незахищеність.
Натомість українські можливості вражати стратегічні об’єкти лише зростають. Ураження об’єктів енергетики та електроніки в московському регіоні — лише початок процесу. Повторення подібних ударів стає цілком імовірним сценарієм.
