Парламентарі зробили крок до ліквідації бюрократичного колапсу в системі мобілізаційної підготовки. Законопроєкт №14320, який уже отримав підтримку у Верховній Раді, передбачає масштабну трансформацію відокремлених відділів ТЦК у повноцінні селищні та міські установи.
Корінь проблеми сягає 2020 року, коли в межах адміністративної реформи відбулося укрупнення районів. Колишні районні військкомати автоматично перетворилися на «відокремлені відділи» без власного статусу. Сьогодні в Україні функціонує 344 такі підрозділи, які фактично є заручниками дистанційного керування.
Чому чинна система буксує
Нинішній формат роботи створює абсурдні логістичні перепони. Керівник відділу не вважається повноцінним начальником ТЦК, що позбавляє його права самостійно підписувати документи. Як наслідок – будь-який папірець доводиться везти за 40 – 80 км до районного центру для візування. Це не лише спалює державні ресурси, а й паралізує оперативність роботи.
Наразі начальники таких відділів обмежені у ключових функціях:
- вони не можуть самостійно розглядати справи про адміністративні правопорушення;
- позбавлені права видавати довідки, необхідні громадянам для реалізації соціальних гарантій;
- не мають повноважень ухвалювати рішення та видавати накази щодо призову на службу.
Законопроєкт пропонує надати цим підрозділам реальну юридичну суб’єктність. Замість безправних структурних одиниць мають з’явитися повноцінні селищні ТЦК (назва ще обговорюється, оскільки реформа зачепить і малі міста). Головна мета – наблизити послуги до військовозобов’язаних та розвантажити районні центри від зайвого паперообігу.
«Існує необхідність у створенні умов для надання відокремленим відділам районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки юридичної суб’єктності, а саме у переформуванні їх у селищні ТЦК», – аргументують ініціатори змін у пояснювальній записці.
Фактично, мова йде не про фізичне відкриття нових установ у кожному селі, а про наділення вже наявних 344 відділів правом самостійно вирішувати питання на місцях. Це має зняти надмірне логістичне навантаження та пришвидшити процедури, які раніше тривали днями через віддаленість районного керівництва.