Польський уряд запускає масштабне перезавантаження правил перебування і роботи для громадян України.
У центрі змін – відмова від нинішньої системи спрощеного працевлаштування, яка діяла від початку повномасштабної війни.
Проєкт закону, підготовлений урядом, передбачає поетапне згортання ключових норм спеціального акту про підтримку українців. Найчутливіший пункт – доступ до роботи. Від 5 березня 2026 року користуватися спрощеною процедурою зможуть лише ті, хто має статус тимчасового захисту.
Для інших іноземців, зокрема й українців без цього статусу, легалізація праці стане складнішою і вимагатиме більше формальностей. Компаніям доведеться швидко перебудовувати кадрові процеси.
Ринок уже нервує.
Експерти з працевлаштування застерігають, що нові рамки можуть призвести до плутанини і помилок при оформленні документів.
“Це може спричинити організаційний хаос у компаніях і збільшити ризик помилок під час легалізації працевлаштування”, – попереджають фахівці, наголошуючи, що бізнесу потрібні чіткі і прозорі правила.
Законопроєкт містить і ще один чутливий пункт. Він пропонує продовжити призупинення процесуальних строків у справах іноземців до 4 березня 2027 року. Формально це спрощує роботу адміністрації, але для мігрантів означає фактичну паузу у розгляді їхніх справ.
Експертка з питань зайнятості Надія Вінярська бачить у цьому серйозну проблему як для людей, так і для роботодавців.
“Таке рішення фактично позбавляє іноземців реального правового захисту і створює додаткові ризики для польських роботодавців, які й так відчувають гострий дефіцит кадрів”, – зазначає вона.
При цьому бізнес, за його ж словами, опинився осторонь процесу.
Представники компаній визнають, що їх не залучали до публічних консультацій щодо запланованих змін.
Поки у Польщі закручують гайки, в Україні все частіше думають про зворотний рух людей.
На тлі жорсткішої міграційної політики в Європі точиться дискусія, за яких умов мільйони біженців готові повернутися.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Елла Лібанова називає головний критерій.
“Якщо в Україні є житло та робота, шансів на повернення значно більше. Важливим є не лише поточний стан безпеки, а й прогнозовані перспективи”, – пояснює Лібанова.
Вона також звертається до українських роботодавців, які втратили частину команд через війну.
За її словами, навіть мінімальний контакт із людьми, що виїхали, може мати вирішальне значення.
“Прості прояви уваги – інформування про плани компанії або звичайне привітання зі святами – суттєво підвищують імовірність того, що фахівці повернуться після стабілізації ситуації”, – наголошує вона.
Нові польські правила і українські очікування сходяться в одній точці.
Рішення людей дедалі більше залежатимуть від того, де вони бачитимуть безпеку, роботу і майбутнє.
