Кадровий голод в Україні стає системною проблемою. Наступного року понад половина підприємств планує підвищувати зарплати, аби втримати фахівців.
Ринок праці стискається
Станом на кінець 2025 року на Єдиному порталі вакансій було 220 тисяч пропозицій роботи, тоді як реальних шукачів — лише 135 тисяч. На кожні 10 вакансій претендує 6 осіб. Така нестача змушує бізнес шукати нові способи утримання працівників.
Як відзначають аналітики, у 2024 році лише 35% компаній планували переглядати оклади. Реальність перевершила прогнози — підвищили зарплати 45% підприємств.
Прогнози на 2026 рік
Опитування 61 тисячі роботодавців, проведене Держслужбою зайнятості, показало: наступного року бізнес готується до ще серйознішої боротьби за таланти. 56% компаній підтвердили намір підняти зарплати.
“Основна причина зростання — кадровий голод та необхідність знизити плинність кадрів,” — зазначають у відомстві.
Заробітна плата стає стратегічним фактором виживання для компаній.
Найбільш дефіцитні професії
Ринок відчуває гостру нестачу кадрів у кількох ключових сферах:
- Робітничі спеціальності: водії, швачки, електромонтери, слюсарі, зварники, автослюсарі.
- Соціальна сфера та медицина: сімейні лікарі, терапевти, педагоги, фахівці з супроводу ветеранів.
- Сфера послуг: офіціанти, бариста.
Жінки стають більш помітними на ринку праці
Через війну та мобілізаційні процеси структура ринку радикально змістилася. Частка жінок серед зареєстрованих безробітних зросла з 55% до рекордних 81%.
Це стимулює появу програм, де українки освоюють традиційно “чоловічі” професії — від водійок тролейбусів до операторок верстатів з ЧПК.
Державні інструменти підтримки
Щоб подолати структурне безробіття, держава пропонує:
- Ваучери на навчання до 30 280 грн для здобуття нової професії — у 2025 році видано вже 25 тисяч ваучерів.
- Безоплатну перепідготовку жінок за замовленням роботодавця.
- Компенсації бізнесу: відшкодування витрат за працевлаштування ВПО, молоді на перше робоче місце та осіб з інвалідністю (до 120 тис. грн за облаштування інклюзивного місця).
Очевидно, що 2026 рік стане тестом для українського ринку праці. Бізнес вимушений конкурувати не лише продуктом чи послугами, а й умовами праці та зарплатами.
Боротьба за кадри: українські компанії готують масове підвищення зарплат у 2026 році
Кадровий голод в Україні стає системною проблемою. Наступного року понад половина підприємств планує підвищувати зарплати, аби втримати фахівців.
Ринок праці стискається
Станом на кінець 2025 року на Єдиному порталі вакансій було 220 тисяч пропозицій роботи, тоді як реальних шукачів — лише 135 тисяч. На кожні 10 вакансій претендує 6 осіб. Така нестача змушує бізнес шукати нові способи утримання працівників.
Як відзначають аналітики, у 2024 році лише 35% компаній планували переглядати оклади. Реальність перевершила прогнози — підвищили зарплати 45% підприємств.
Прогнози на 2026 рік
Опитування 61 тисячі роботодавців, проведене Держслужбою зайнятості, показало: наступного року бізнес готується до ще серйознішої боротьби за таланти. 56% компаній підтвердили намір підняти зарплати.
“Основна причина зростання — кадровий голод та необхідність знизити плинність кадрів,” — зазначають у відомстві.
Заробітна плата стає стратегічним фактором виживання для компаній.
Найбільш дефіцитні професії
Ринок відчуває гостру нестачу кадрів у кількох ключових сферах:
- Робітничі спеціальності: водії, швачки, електромонтери, слюсарі, зварники, автослюсарі.
- Соціальна сфера та медицина: сімейні лікарі, терапевти, педагоги, фахівці з супроводу ветеранів.
- Сфера послуг: офіціанти, бариста.
Жінки стають більш помітними на ринку праці
Через війну та мобілізаційні процеси структура ринку радикально змістилася. Частка жінок серед зареєстрованих безробітних зросла з 55% до рекордних 81%.
Це стимулює появу програм, де українки освоюють традиційно “чоловічі” професії — від водійок тролейбусів до операторок верстатів з ЧПК.
Державні інструменти підтримки
Щоб подолати структурне безробіття, держава пропонує:
- Ваучери на навчання до 30 280 грн для здобуття нової професії — у 2025 році видано вже 25 тисяч ваучерів.
- Безоплатну перепідготовку жінок за замовленням роботодавця.
- Компенсації бізнесу: відшкодування витрат за працевлаштування ВПО, молоді на перше робоче місце та осіб з інвалідністю (до 120 тис. грн за облаштування інклюзивного місця).
Очевидно, що 2026 рік стане тестом для українського ринку праці. Бізнес вимушений конкурувати не лише продуктом чи послугами, а й умовами праці та зарплатами.
