Навіть гіпотетичне припинення бойових дій не зніме з Росії фінансовий тягар війни проти України. Наслідки вже зафіксовані в бюджеті – і вони розтягнуться на роки.
Військові витрати різко зросли, доходи від сировини скоротилися, а дефіцит бюджету почав розширюватися. У цій ситуації Кремль дедалі частіше звертається до запозичень, закриваючи фінансові прогалини все дорожчими грошима.
Зростання видатків на оборону стало одним із ключових чинників бюджетного тиску. За оцінками, військові витрати збільшилися на 30 – 60% на тлі падіння прибутків від експорту нафти та газу.
Резерви не безмежні.
Після фактичного вичерпання резервних фондів російська влада різко активізувала внутрішні запозичення. У 2025 році обсяг розміщення облігацій федеральної позики сягнув 7,9 трлн рублів – більше, ніж у найнапруженіший період пандемії COVID-19.
Втім, позики для бюджету залишаються дорогими. Рік тому ключова ставка Центробанку РФ піднімалася до рекордних 21%, нині вона знижена до 16,5%, але навіть цей рівень означає значні майбутні виплати.
Відсоткові платежі фактично вже “зашиті” в майбутні бюджети і не можуть бути швидко скорочені.
У результаті витрати на обслуговування боргу займають удвічі більшу частку в загальних видатках, ніж до повномасштабної війни. У номінальному вимірі вони вже перевищили бюджетні асигнування на охорону здоров’я та освіту.
З наступного року ситуація загостриться ще більше. Обслуговування боргу перевищить сукупні державні витрати на медицину й освіту та стане четвертою за обсягом статтею бюджету – поруч із національною безпекою.
Якщо ці витрати зростатимуть швидше, ніж закладено в бюджетні плани, уряду доведеться шукати компенсацію. Найімовірніший сценарій – скорочення фінансування в інших сферах, щоб уникнути подальшого розширення дефіциту.
Формально борг Росії до ВВП поки що виглядає помірним. Але урядовий прогноз свідчить про інше майбутнє: понад 20% ВВП уже до 2027 року і майже 70% – до 2042-го.
Фінансова інерція війни лише починає працювати. І її рахунок Росії доведеться оплачувати ще довго.