Європейський Союз готує нестандартний фінансовий маневр, який має дозволити направити Україні кошти з заморожених активів Росії вже зараз. Йдеться про так званий «репараційний кредит», але план уперся у страхи Бельгії перед можливими позовами та силовою відповіддю Кремля.
Поки у США не вщухають внутрішні політичні суперечки, Брюссель змушений діяти автономно. На столі – понад 210 мільярдів євро російських активів, заморожених у Європі. З них більше 180 мільярдів зосереджені у бельгійському депозитарії Euroclear. Саме навколо цієї точки нині згортається головна напруга.
Пряма конфіскація активів для багатьох європейських фінансистів занадто ризикована. Тому Єврокомісія запропонувала інший, складніший, але юридично обережніший механізм.
Механіка «репараційного кредиту»: як гроші можуть піти Києву вже зараз
Схема побудована так, щоб формально не торкатися тіла активів, але дозволити використати доходи від них.
- Euroclear інвестує прибутки від заморожених російських коштів у боргові зобов’язання ЄС.
- Євросоюз спрямовує отримані ресурси Україні у вигляді кредиту.
- Повернення боргу для України настає лише після надходження репарацій від Росії за завдані збитки.
Фактично це означає, що гроші працюють на Україну вже сьогодні, а фінальний рахунок відкладається до того моменту, коли Москва буде змушена платити за агресію.
Ідея виглядає логічною. Але політична ціна виявилася високою.
Бельгія, на території якої зберігається основна маса російських активів, наполягає: вона не готова залишатися наодинці з можливими судовими позовами або іншими діями Кремля. Брюссель вимагає, щоб відповідальність за наслідки взяли на себе всі країни ЄС.
Ситуацію додатково загострили інциденти з появою невідомих дронів над бельгійськими аеропортами та військовими об’єктами. За даними джерел, у Німеччині не виключають, що це могло бути попередженням з боку Москви.
Офіційно Кремль будь-який зв’язок заперечує. Водночас із Росії пролунали жорсткі сигнали.
Дмитро Медведєв заявляв, що вилучення російських активів може стати приводом для війни – casus belli.
Москва також попередила про «болісну відповідь» у разі реалізації подібних рішень.
Фінансовий масштаб питання величезний. Потреби України на 2026–2027 роки оцінюють у 135 мільярдів євро. З цієї суми 52 мільярди необхідні для функціонування держави, ще 83 мільярди – на сектор оборони.
Саме за рахунок російських коштів ЄС планує покрити значну частину цих витрат. Якщо ж варіант із Euroclear забуксує, у Брюсселі готові запустити резервний сценарій.
План «Б» передбачає запозичення під гарантії спільного бюджету Євросоюзу. Але тут виникає інша політична проблема – Угорщина. Прем’єр Віктор Орбан уже публічно закликав Брюссель «припинити фінансувати війну, яку неможливо виграти».
Остаточні відповіді мають з’явитися вже найближчим часом. Вирішальну зустріч лідерів ЄС щодо долі заморожених активів і майбутнього фінансування України планують провести до кінця року.
Ставки високі. І часу на зволікання залишається дедалі менше.