Щомісяця до армії залучають близько 30 тисяч українців. Але цього замало. За оцінкою парламенту, нинішні темпи покривають лише половину реальної потреби війська.
Про це заявив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За його словами, навіть ці показники не гарантують армії належної якості поповнення.
Він наголосив: формально кількість мобілізованих є стабільною, однак фактична ефективність процесу значно нижча.
“Ту мобілізацію, яку ми зараз проводимо, вона іноді покриває 50%, навіть за тих 30 000, про які ми говоримо. Це приблизно кажу цифру, десь на 50% покриває наші потреби за кількістю. Але за якістю, я думаю, відсоток ще нижчий”, — пояснив Костенко.
Депутат провів різку паралель між нинішнім призовом і мобілізацією на початку повномасштабної війни. За його словами, 30 тисяч новобранців у 2025 році – це за своїми характеристиками навіть не ті 20 тисяч, яких залучали у 2023-му.
Різні люди. Різні мотиви. Різний рівень підготовки.
Окремо Костенко звернув увагу на сам підхід до залучення громадян до війська. Він прямо натякнув на проблему так званої “бусифікації”, наголосивши, що такі методи не створюють високого морального клімату у підрозділах.
“І принцип також самої форми залучення людей до війська, вони точно не гарантують високої моральної якості у військах”, — зазначив народний депутат.
На цьому тлі він закликав до перегляду підходів до мобілізації. Йдеться не лише про кількість, а й про жорсткі, зрозумілі правила та підвищення якості відбору.
Разом з тим Костенко визнав: такі кроки потребують непопулярних рішень, яких нині у владі уникають.
“Тому що мобілізація потребує, як ми вже побачили, непопулярних рішень, а у нас бояться, на жаль, непопулярних рішень. Намагаються їх на Верховну Раду перекинути, там на ТЦК, які виконують свою роботу і ті 17 завдань, які їм ставлять”, — підсумував він.
Таким чином, у парламенті фактично визнають: нинішніх темпів і підходів вже недостатньо, аби закрити потреби війська в умовах затяжної війни.