В Україні на розгляд Верховної Ради було винесено новий законопроєкт, який передбачає значні зміни у процедурі стягнення боргів. Цей проєкт має на меті значно спростити та прискорити процес, а також автоматично вносити боржників до спеціального реєстру, що обмежує їхнє право розпоряджатися майном до погашення заборгованості.
Нещодавно депутати проголосували за проєкт закону, який передбачає цифровізацію процесу виконавчого провадження. Це дозволить автоматично блокувати рахунки та обмежувати угоди з майном осіб, включених до реєстру боржників. Законопроєкт наразі ухвалено лише в першому читанні, але вже викликає обговорення.
Реєстр боржників в Україні
Реєстр боржників в Україні, який існує вже дев’ять років, дозволяє відслідковувати осіб, щодо яких відкрито виконавчі провадження. Найбільше проваджень зареєстровано серед порушників правил дорожнього руху, які складають близько 600 тисяч справ. Також значну частину складають неплатники аліментів та комунальних послуг.
Борги за комунальні послуги
Наприклад, станом на 1 листопада 2025 року загальна заборгованість мешканців Києва перед компанією «Київтеплоенерго» складає 6,3 мільярда гривень. Для тих, хто не сплачує за гарячу воду та опалення, пропонуються варіанти реструктуризації боргу, а у випадку відмови – справи передають до суду. Одним з найбільших боржників є власник елітної квартири площею 276 м² на вулиці Мокрій, де заборгованість сягає 730 тисяч гривень.
У випадках, коли навіть після рішення суду борг не сплачується, майно може бути арештоване та продане на аукціоні.
Як працюватиме новий законопроєкт
Законопроєкт передбачає, що потрапляння особи до реєстру боржників автоматично означатиме арешт її майна, у тому числі нерухомості, транспортних засобів, а також акцій та корпоративних прав. При цьому, після сплати боргу, заарештовані активи автоматично будуть звільнені від обмежень.
«Автоматичне включення в реєстр боржників розповсюджує обмеження на все майно, яке зареєстровано на особу, будь то нерухомість чи транспорт», — зазначає адвокат Олег Чорнобай.
Це нововведення сприятиме більш швидкому вирішенню питань зі стягненням боргів і дозволить значно спростити процес, що наразі займає багато часу через завантаженість судів.
Особливості та ризики
Однак, за словами юристів, існує кілька невизначених моментів. Наприклад, виникають питання щодо виконання рішень, пов’язаних з недобудованим майном або будівельними матеріалами. Крім того, проблема сплати комунальних послуг за зруйновані або пошкоджені будівлі під час війни залишається актуальною.
«У разі, якщо людина виїхала з зони бойових дій, вона повинна продовжувати оплачувати комунальні послуги за зруйноване чи пошкоджене майно, що поки що не врегульовано», — наголошує Олег Чорнобай.
Якщо законопроєкт буде ухвалений у другому читанні, система обмежень та стягнень значно спроститься, що може прискорити вирішення багатьох питань з боргами. Однак, для того, щоб уникнути потрапляння до боргової ями, фахівці рекомендують підвищувати фінансову грамотність серед громадян, адже борги можуть передаватися навіть спадкоємцям.