Після початку повномасштабної війни мільйони українців змушені були шукати захисту за кордоном, і значна частина з них оселилася у Німеччині. Одним із поширених питань серед переселенців є можливість отримання німецької пенсії. Адвокатка з міграційного права Ольга Брус пояснила ключові нюанси цього питання.
Головною перешкодою є те, що між Україною та Німеччиною немає угоди про взаємне зарахування страхового стажу. Це означає, що періоди роботи в Україні не враховуватимуться при розрахунку німецької пенсії. Українці повинні накопичити необхідний стаж уже безпосередньо в Німеччині.
Основні вимоги для отримання пенсії
Щоб мати право на німецьку пенсію, потрібно виконати кілька умов:
- Страховий стаж. Необхідно щонайменше п’ять років офіційно працювати в Німеччині та сплачувати внески до Deutsche Rentenversicherung.
- Офіційне працевлаштування. Лише робота з відрахуваннями у систему соціального страхування створює право на майбутню пенсію. Неофіційна зайнятість не зараховується.
- Досягнення пенсійного віку. Українці можуть отримати виплати лише після досягнення віку, визначеного німецьким законодавством. Він поступово підвищується: у 2024 році — понад 65 років, у 2025 році — понад 66, а до 2031 року зросте до 67 років для народжених після 1964 року.
Розрахунок і розмір виплат
У Німеччині не існує фіксованої мінімальної пенсії. Розмір залежить від кількості накопичених «пенсійних пунктів» (Entgeltpunkte), які формуються з урахуванням заробітку та тривалості сплати внесків. Чим більше пунктів, тим вищою буде пенсія.
Чи існує «пенсія для біженців»
Ольга Брус підкреслює, що спеціальної «пенсії для біженців з України» у Німеччині немає. Українцям, як і всім резидентам країни, потрібно працювати, робити відрахування та накопичувати стаж. Водночас ті, хто перебуває під тимчасовим захистом і не має достатніх доходів, можуть розраховувати на соціальні виплати, наприклад Bürgergeld. Але це — допомога, а не пенсійне забезпечення.
Таким чином, українці в Німеччині можуть претендувати на пенсію лише за умови роботи та сплати внесків протягом щонайменше п’яти років, а також після досягнення встановленого віку. Український стаж до уваги не береться, що робить важливим саме німецький період трудової діяльності.
